Справа № 2-576/07 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2007 року. Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого - судді Хавронюк О.Л.., при секретарі Лободі В.Л., з участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки(пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись з зазначеним позовом з тих підстав, що за рішенням суду з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1 /6 частини заробітку довічно, на користь сина ОСОБА_2 стягуються аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку .Відповідач сплачував аліменти тільки з заробітної плати , проте мав інші доходи, з яких аліменти не сплачував з 2001 року. З отриманих доходів за оренду земельних паїв відповідач зобов'язаний був сплатити 1230 грн. , але таких коштів не сплатив, а тому ними заявлено вимоги про стягнення пені в розмірі 1% від несплачених аліментів за кожний день прострочення платежів на загальну суму 1191,99 грн..

В судовому засіданні позивачка , яка діє своїх інтересах та в інтересах позивача ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала, збільшила розмір позовних вимог та просить стягнути відповідача на її користь та на користь її довірителя пеню в розмірі 20904,30 грн. в рівних частинах ( по 10452,15 грн. на користь кожного із позивачів) .Позивачка суду ствердила, що позов нею заявлено виключно в інтересах дітей, пеню за прострочення сплати аліментів на своє утримання вона не вимагає і такий позов не заявляє.

Відповідач проти позову заперечив. Ствердив, що не знав про обов"язок сплачувати аліменти від доходу за земельні паї, а коли йому нарахували борг , то він відразу сплатив заборгованість .Він також пропонував позивачці подарувати земельний пай, але вона відмовилась.

Представник третьої особи- відділу державної виконавчої служби суду пояснила, що відповідач є боржником по стягненню аліментів на користь позивачки особисто, на користь позивачки на утримання дочки ОСОБА_4 та на користь позивача ОСОБА_2 в загальному розмірі 50% від заробітку. Враховуючи, що відповідач отримав дохід в натуральній формі , йому була нарахована заборгованість з 2001 року по 2004 рік в загальній сумі 1230 грн, такий борг ним сплачено 30.01.2007 року.

Вислухавши пояснення позивачки , відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідач згідно виконавчого листа № 2-346 від 18.09.2002 року зобов"язаний сплачувати на утримання дочки ОСОБА_4 довічно на користь позивачки ОСОБА_1. аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку(доходу) ( ас. 5) .Згідно виконавчого листа № 2-330 від 20.08.1997 року ( ас. 6, виконавче провадження № ==) відповідач є платником аліментів на утримання непрацездатного ОСОБА_2в розмірі 1/6 частини всіх видів

2

заробітку (доходу).Згідно виконавчого листа № 2-2902 від 8.11.2004 року відповідач є платником аліментів на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку(доходу) відповідача( а.с. 18) .Згідно довідки державної виконавчої служби заборгованість по аліментах відповідача, виходячи із отримання доходів за використання земельних паїв за 2001-2004 роки складає 1230 грн. (ас. 10,11, 19). Наявність права на земельну частку (пай) відповідачем не оспорюється та стверджено суду свідоцтвом про право на спадщину за законом( ас. 16).Вказану суму заборгованості із отриманих доходів за оренду земельної частки (паю)за 2001-2004 роки відповідач погасив 30.01.2007 року, що стверджено оглянутими судом матеріалами виконавчого провадження та чеком про грошовий переказ на суму 1230 грн. (ас. 20).

Таким чином, відповідач отримав доходи , проте не сплатив на користь стягувачів за виконавчими листами відповідну частку отриманого доходу, а тому зобов"язаний нести відповідальність за прострочення сплати аліментів .Частиною 1 ст. 196 Сімейного Кодексу України визначено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду , одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Твердження відповідача про те, що заборгованість виникла не з його вини, він не знав про такий обов"зок, судом до уваги не беруться, оскільки жодним доказом не підтверджені. Навпаки, відповідач 30.01.2007 року виконав вимогу державної виконавчої служби про сплату заборгованості по аліментах в сумі 1230 грн, що складає 50% від отриманих ним в 2001 -2004 роках в натуральній формі доходів за оренду земельної частки .

Суд при вирішенні заявлених вимог про стягнення неустойки (пені) в сумі 20904,30 грн( по 10452,15 грн. на користь кожного позивача) знаходить можливим частково стягнути пеню від суми несплачених аліментів.

Сімейний Кодекс України набрав чинності 1.01.2004 року, отже відповідальність , яка визначена ст.. 196 вказаного кодексу за прострочення сплати аліментів , може бути застосована до особи- платника аліментів після набрання чинності СК України. Таким чином, вимоги позивачів про стягнення пені за прострочення заборгованості по сплаті аліментів за 2001-2003 роки задоволенню не підлягають, оскільки положення ст.. 196 Сімейного Кодексу України на такі правовідносини не поширюються, а чинним на час виникнення боргу по сплаті аліментів за 2001-2003 роки Кодексом про шлюб і сім"ю України відповідальність за прострочення сплати аліментів не була передбачена.

Відповідач 15.12.2004 року ,як вбачається з представлених довідок про отримання ним орендної плати в натуральній формі, отримав 1200 кг зерна на загальну суму 420 грн. грн.. (ас. 21, 36, 38,39, виконавче провадження). Отже на користь позивачки ОСОБА_1. на утримання дочки ОСОБА_4 він зобов"язаний був із отриманого доходу на суму 420 грн. сплатити аліменти в сумі 70 грн. ( 420 грн. х1/6 частину доходу = 70 грн. ), такі кошти він зобов'язаний був сплатити одноразово в день отримання доходу. Проте такі кошти ним сплачені 30.01.2007 року , отже ним прострочено сплату аліментів в сумі 70 грн. на 776 днів ( з 15.12.2004 року по 30.01.2007 року = 16 днів 2004 року + 365 днів 2005 року + 365 днів 2006 року + 30 днів 2007 року = 776 днів). Один відсоток від суми несплачених аліментів 70 грн. складає 0,7 грн. ( 1% =70: 100% х1% =0,7 грн. ).Таким чином позивач ОСОБА_1. має право на стягнення відповідно до ст.. 196 СК України неустойки ( пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення в наступному розмірі : 0,7 грн. х 776 днів прострочення = 543, 20 грн.

На користь позивача ОСОБА_2 відповідач зобов"язаний був із отриманого доходу на суму 420 грн. сплатити аліменти в сумі 70 грн. ( 420 грн. х1/6 частину доходу = 70 грн. ), такі кошти він зобов'язаний був сплатити одноразово в день отримання доходу. Проте такі кошти ним сплачені 30.01.2007

3

року , отже ним прострочено сплату аліментів в сумі 70 грн. на 776 днів ( з 15.12.2004 року по 30.01.2007 року = 16 днів 2004 року + 365 днів 2005 року + 365 днів 2006 року + 30 днів 2007 року = 776 днів). Один відсоток від суми несплачених аліментів 70 грн. складає 0,7 грн. ( 1% =70: 100% х1% =0,7 грн. ).Таким чином позивач ОСОБА_1. має право на стягнення відповідно до ст.. 196 СК України неустойки ( пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення в наступному розмірі : 0,7 грн. х 776 днів прострочення = 543, 20 грн.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України на користь позивачки ОСОБА_1. суд відшкодовує з відповідача понесені нею судові витрати: по сплаті державного мита в сумі 51 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., позивач ОСОБА_1. від сплати судових витрат у вигляді державного мита був звільнений за законом ( ас. 9), а тому суд стягує судові витрати з відповідача в дохід держави .

Керуючись ст.ст.10,11,60, 81,79,88, 214,215 ЦПК України, ст.196 ч.1 Сімейного Кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки(пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1   543, 20 грн пені від суми несплачених аліментів на утримання Ільченко Лоліни . В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2543, 20 грн пені від суми несплачених аліментів на його утримання , в решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1 51 грн. витрат по сплаті державного мита , 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету 51 грн. державного мита ,на користь УДК в М.Бердичеві 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , таку заяву може бути подано протягом 10 днів. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в апеляційний суд Житомирської області  через  Бердичівський міськрайонний суд