Справа № 1-102/2010  року  

    ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  4 листопада 2010 року         м. Івано-Франківськ  

       в складі: головуючого-судді      Кишакевича Л.Ю.,

з участю:                   секретаря      Кантурак Н.П.,

           прокурора      Чугунової В.М.,    

          захисника      ОСОБА_1,       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення :

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, -

  встановив:

       ОСОБА_2 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб; а також вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.    

 Злочини вчинено за наступних обставин.

 Так, 02.01.2008 року приблизно о 04.00 год. ОСОБА_2 у групі з ОСОБА_3, кримінальна справа відносно якого судом закрита на підставі Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, та невстановленими особами перебуваючи біля нічного клубу «Баракуда», що по вул. Грушевського в м.Івано-Франківську, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з хуліганських спонукань нецензурно висловлювалися на адресу потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та безпричинно нанесли удари потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 руками та ногами. Внаслідок нанесених їм ударів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 впали на тротуар, при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_3, кримінальна справа відносно якого судом закрита на підставі Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, та невстановлені особи продовжували наносити потерпілим удари ногами по тілу, а на вимогу сторонніх осіб припинити хуліганські дії не реагували. Внаслідок таких злочинних дій ОСОБА_2 і ОСОБА_3, кримінальна справа відносно якого судом закрита на підставі Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, а також невстановлених осіб, потерпілій ОСОБА_4 було спричинено, згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді синця правої нижньої кінцівки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Під час вчинення вказаних хуліганських дій ОСОБА_3 умисно наніс потерпілому ОСОБА_5 удар ногою в праву ногу, спричинивши  потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді закритого трьох кісточкового перелому-вивиху в правому гомілково-ступеневому суглобі із зміщенням стопи, назад і дозовні, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

 У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав повністю та підтвердив обставини вчинення інкримінованого йому злочину відповідно до викладеного. Так, підсудний суду показав, що 02.01.2008 року приблизно о 04.00 год. разом з своїм братом ОСОБА_3 перебували біля нічного клубу «Баракуда», що по вул. Грушевського в м.Івано-Франківську, де у них виник конфлікт з потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Під час вказаного конфлікту разом з ОСОБА_3 та іншими невідомими особами нецензурно висловлювалися на адресу потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5, безпричинно нанесли потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 удари руками і ногами. При цьому, він умисно наніс удар своєю ногою в праву ногу потерпілого ОСОБА_5 Завдані злочином збитки потерпілим відшкодував повністю. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати.

 У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, кримінальна справа відносно якого судом закрита на підставі Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, свою вину в скоєному визнав повністю, підтвердив обставини вчинення злочину відповідно до викладеного та дав суду свідчення аналогічні показанням підсудного ОСОБА_3 Завдані злочином збитки потерпілим відшкодував повністю. У вчиненому розкаявся.  

 Суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб; а також за ч. 1 ст. 122 КК України, як  умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.    

 Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше несудимий, злочин вчинив вперше, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, а також обставини, які обтяжують та пом’якшують його покарання. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 - не встановлено. Обставинами, які пом’якшують його покарання, є щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.  

 За таких обставин справи, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, яке йому слід обрати у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України.  Тому суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

 На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

 засудив:

       ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити  йому  покарання :  

- за ч. 2 ст. 296 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 122 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.

 На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання – 2 (два) роки позбавлення волі.

 Керуючись ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк –      2 (два) роки.

 На підставі ст. 76 КК України, зобов’язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

 Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – підписку про невиїзд.

 На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Суддя:     Кишакевич Л. Ю.