КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4030/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Д’яков В.І.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А 0870 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Військової частини А 0870 до Військової прокуратури Чернігівського гарнізону, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, –
В С Т А Н О В И Л А :
Військова частина А 0870 звернулась до суду з позовом до військової прокуратури Чернігівського гарнізону, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:
- визнати дії військового прокурора Чернігівського гарнізону неправомірними;
- скасувати протест військового прокурора Чернігівського гарнізону від 08 липня 2010 року № 2399.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, в яких він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що громадянка ОСОБА_3 отримує допомогу від держави, одружена з чоловіком, який не є батьком її дитини та не приймає участь у вихованні її доньки, тому на думку суду першої інстанції така особа має статус одинокої матері та обґрунтовано перебуває на першочерговому квартирному обліку, як одинока матір, а отже протест прокурора прийнятий неправомірно.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, п. 5 протоколу № 5 від 21 квітня 2010 року житловою комісією військової частини А0870 знято з квартирного обліку на отримання житла у першочерговому порядку, як одиноку матір, колишнього військовослужбовця військової частини А 0870 старшого солдата контрактної служби ОСОБА_2
Вважаючи таке рішення незаконним Військовою прокуратурою Чернігівського гарнізону прийнято винесено протест від 08.07.2010 р., № 1399, яким вимагається скасувати вищевказаний п. 5 рішення житлової комісії, як такий, що суперечить чинному законодавству.
Судом першої інстанції з пояснень ОСОБА_2 встановлено, що після одруження вона для себе та доньки взяла прізвище ОСОБА_4, але батьком її доньки є інша людина –ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про народження дитини, який не приймає участі у вихованні доньки, в зв’язку з чим вона отримує допомогу від держави.
Згідно з ч. 1 ст. 181 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
З положень вказаної статті одинокими матерями слід вважати матері, які не перебувають у шлюбі, якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено у встановленому порядку за вказівкою матері.
При цьому згідно з ч. 4 вказаної статті, жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
Як вбачається з матеріалів справи громадянка ОСОБА_2 перебуває в шлюбі з ОСОБА_4, про що свідчить копія свідоцтва про одруження (а.с. 12).
При цьому, в матеріалах справи не міститься жодних доказів того, що ОСОБА_2 має статус одинокої матері, отримує відповідну допомогу та не перебуває в шлюбі.
За таких обставин, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку, що громадянка ОСОБА_2 є одинокою матір’ю, тому обґрунтованим є висновок житлової комісії військової частини А0870 про зняття з квартирного обліку ОСОБА_2 на отримання житла у першочерговому порядку, як одиноку матір.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що протест військового прокурора Чернігівського гарнізону від 08 липня 2010 року № 2399 є незаконним та підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними з огляду на те, що позивач не зазначає в чому саме полягає неправомірність дій відповідача та не нічим не обґрунтовує свої вимоги в цій частині.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання призвели до помилкового висновку, в зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Військової частини А 0870 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року –задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року – скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою позов –задовольнити частково.
Скасувати протест заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону від 08 липня 2010 року № 1399.
В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко.
Суддя: В.П. Мельничук