Судове рішення #122916
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

апеляційний суд дніпропетровської області

Справа № 22-2690\2006                                                                                       Головуючий 1 інстанції Тимченко С.О.

Категорія 17\19                                                                                                       Доповідач Лапенкова О.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

5 липня 2006 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду

Дніпропетровської області у складі:

Головуючого    Петренко І.О.

суддів                              Лапенкової О.В.,Токова ПМ.

при секретарі    Шило СЮ. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до   відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА.

У грудні 2005 року позивач звернувся до суду і просив рішенням суду стягнути з відповідача на свою користь 66400 грн. моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності від професійного захворювання  Він вказував на те, що працював на ДОАО „Шахта „ Дніпровська" , яка є ДП ДХК ВАТ Павлоградвугілля" з 01.09.1979 року по 10.01.2005 рік у важких підземних умовах вугільної промисловості та захворів на професійні захворювання : радикулопатія попереко-крижова і шийна з вираженням статико-динамічному порушеннями на фоні ретроспондилолістозу ЛЗ з стійким больовим та перефіричнимин ейроваскулярним синдромами,нейродистрофія у вигляді двостороннього плече лопаткового періартрозу НФС 2 ст. та інші.

За висновком МСЕК від 23 грудня 2004 року   позивачу встановлено стійку втрату 55 % професійної працездатності та він визнаний інвалідом 3 групи .

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав . . Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 22 лютого 2006року позовні вимоги  задоволені частково і на відшкодування моральної шкоди з відповідача стягнуто 36520 грн..

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати і справу направити на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог та наданих сторонами доказів, колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу частково, а рішення суду змінити , знизивши суму стягнутих з відповідача на користь позивача сум . Так, встановлено, що позивач працював на підземних роботах на підприємствах , де мали місце несприятливі та шкідливі для здоров'я умови праці  Рішеннями МСЕК від 23 грудня 2004 року ( ар. сп .5) йому встановлена стійка втрата професійної придатності у розмірі 55%.

Внаслідок отриманих професійних захворювань позивач змушений прикладати додаткові зусилля для впорядкування свого життя , постійно проходити курс лікування,   зазнавати фізичну біль ( ар. сп. 6-10).

 

При викладених обставинах суд обгрунтовано та згідно до вимог ст.ст. 21,28 закону України „ Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" стягнув з відповідача суми на відшкодування моральної шкоди.

Але розмір моральної шкоди суд визначив без врахування характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач. Тому колегія суддів вважає можливим виходячи із засад   Т розумності, виваженості та справедливості, а також розміру встановленої МСЕК втрати професійної придатності позивача встановити розмір суми , яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 13000 грн.

Доводи наведені в апеляційній скарзі про компенсування моральної шкоди одноразовою страховою виплатою та щомісячними страховими виплатами , суперечать вимогам діючого законодавства, яким передбачені виплати саме на відшкодування спричиненої моральної шкоди. А доводи апеляційної скарги про не врахування судом факту введення мораторію на виплату моральної шкоди в законодавстві щодо державного бюджету стосуються порядку виконання стягнень та виплат.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає , що рішення суду першої інстанції слід змінити та постановити нове рішення про стягнення вище вказаних сум. Керуючись ст.ст. 303,307,309,317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді - задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2006 року-змінити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 13000 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація