АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Колоса С. С.
Суддів : Іващука В. А., Нікушина В. П.
При секретарі : Андреєвої О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0905, житлової комісії в / ч А 0905 про визнання дій незаконними, скасування рішень житлової комісії та зобов"язання поновити на квартирному обліку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та представника військової частини А 0905 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 6 вересня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця від 6 вересня 2010 року в позові ОСОБА_1 про визнання дій незаконними, скасування рішень житлової комісії та зобов"язання поновити на квартирному обліку - відмовлено .
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_1, звернувшись з заявою про постановлення на квартирний облік штучно погіршив свої житлові умови .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким його вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права .
В апеляційній скарзі представник військової частини просить рішення суду змінити, а саме змінити формулювання зняття з квартирного обліку ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права .
Дослідивши матеріали в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, заслухавши ОСОБА_1 та його представника, які просять скаргу задовольнити з підстав викладених у ній, представників військової частини та житлової комісії, які просять рішення суду залишити без змін, скаргу позивача без задоволення, а їх скаргу задовольнити, колегія суддів вважає, що скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а скаргу представника військової частини відхилити з наступних підстав .
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи .
Відмовляючи в позові з підстав, що позивачем штучно погіршено житлові умови, судом не дотримано зазначених вимог процесуального законодавства .
Згідно ст. 35 ч. 1 ЖК України громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку ( частини будинку ), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів, не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п"яти років з моменту погіршення житлових умов .
Зазначеною нормою визначено виключний перелік випадків штучного погіршення житлових умов громадянином .
Судом першої інстанції не зазначено та не обгрунтовано жодних з випадків погіршення житлових умов ОСОБА_1, а вказані в мотивувальній частині не є такими .
З матеріалів вбачається, що постановою житлової комісії в / ч А 0905 від 14 листопада 2007 року ОСОБА_1 постановлено у загальну та першочергову черги на квартирний облік у складі один чоловік ( а. с. 6 т. 1 ). Постановами цієї ж комісії від 5 лютого 2009 року знято ОСОБА_1 з квартирного обліку у зв"язку зі штучним погіршенням житлових умов, а постановою від 12 червня 2009 року відмовлено в постановці на квартирний облік ( на двох осіб ) у зв"язку зі штучним погіршення житлових умов ( а. с. 33, 34 т. 1 ). При цьому житловою комісією не зазначено чим же ОСОБА_1 погіршив свої житлові умови .
Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що у 1996 році позивач відповідно до рішення житлової комісії Вінницького гарнізону отримав 3 – х кімнатну квартиру № 37 за адресою АДРЕСА_1 у складі 4 осіб ( дружина та двоє дітей ). Дана квартира у 2006 році була приватизована на зазначених осіб по 1 / 4 частці кожному ( а. с. 182 т. 1 ). В 2006 році шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано ( а. с. 9 т. 1 ). Після розірвання одружився та проживає з іншою жінкою ( а. с. 11, 17 ). Частку у спільній сумісній власності на квартиру не дарував та не продавав, що вказує на те, що не погіршував штучно свої житлові умови, а тому висновок суду першої інстанції з цього приводу є безпідставним, так як ОСОБА_1 не відмовлявся від квартири на користь дружини, дітей чи інших осіб .
З зазначеного вбачається, що постанови житлової комісії в / ч А 0905 від 5 лютого 2009 року та 12 червня 2009 року є такими, що суперечать чинному законодавству, а саме, що ОСОБА_1 штучно погіршив свої житлові умови .
Вимоги представника військової частини зазначені в апеляційній скарзі про зміну формулювання зняття позивача з обліку є такими, що не грунтуються на законі .
Відповідно до ст. 31 ч. 2 ЦПК України збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову протягом усього часу розгляду справи має право – позивач , а тому вимогу про зміну формулювання зняття з обліку може заявити лише ОСОБА_1. Представником військової частини будь – яких позовних вимог не заявлялось, а тому він не вправі ставити питання про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог заявлених позивачем .
Відповідно до п. 29 постанови КМ України від 3 серпня 2006 року № 1081 " Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями " - військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або відставку за віком залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду .
З зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 повинен залишатись на обліку у військовій частині А 0905 .
Інші твердження викладені в апеляційній скарзі представника військової частини є безпідставними .
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким вимоги позивача задовольнити, а скаргу представника військової частини слід відхилити .
Керуючись ст.. ст.. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити .
Апеляційну скаргу представника в / ч А 0905 - відхилити .
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 6 вересня 2010 року - скасувати та ухвалити нове, яким :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити .
Визнати рішення житлової комісії військової частини А 0905 протокол № 2 від 5 лютого 2009 року та 12 червня 2009 року протокол № 5 про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та відмові у постановці на облік на підставі ст. 35 ЖК України у зв"язку із штучним погіршенням житлових умов таким, що не відповідає вимогам закону .
Скасувати рішення житлової комісії в / ч 0905 протокол № 2 від 5 лютого 2009 року від12 червня 2009 року протокол № 5 про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та відмові у постановці на облік на підставі на підставі ст. 35 ЖК України у зв"язку із штучним погіршенням житлових умов .
Поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку, що ведеться у в / ч 0905 у черзі осіб, які користуються правом позачергового забезпечення жилим приміщенням .
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення .
Протягом двадцяти днів з дня проголошення на рішення може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції .
Судді :
З оригіналом згідно :