У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

30 листопада 2010 року                             м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:

головуючого Колоса С.С.

суддів: Іващука В.А., Нікушина В. П.

при секретарі Андреєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці  Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни,

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці  Вінницької області на рішення Жмеринського міськрайонного суду  Вінницької області  від 10 вересня 2010 року,

у с т а н о в и л а :

Рішенням  Жмеринського міськрайонного суду  Вінницької області  від 10 вересня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці  Вінницької області та зобов’язано його з 30 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з             22 травня 2008 року по 30 серпня 2010 року, здійснити ОСОБА_5 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доплати як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з наступним перерахунком її згідно змін чинного законодавства і встановлених норм розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці  Вінницької області на користь ОСОБА_5 судові витрати у сумі 45 грн. 50 коп.

У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці  Вінницької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

   Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_5 має статус “дитини війни”  у відповідності до положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та має право на пільги, передбачені цим Законом.

  З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

  Встановлено, що позивачу у 2007-2009 роках  відповідачем не було нараховано та  не виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком, відповідно до  положень ст. 6  Закону.

Відповідно до  п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 р.

Проте Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

   Відповідно до п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Аналогічне положення викладене в ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

          Отже, нарахування та виплата у 2009 -2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року.            

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наявним доказам, а тому дійшов вірного висновку про те, що управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці  Вінницької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і здійснити відповідні перерахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена). Однак, це управління у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.    

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних  висновків суду першої інстанції.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права,  є законним, справедливим та обгрунтованим, тому підстав для його скасування не вбачає.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

   у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці  Вінницької області відхилити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду  Вінницької області  від 10 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

      Головуючий суддя :

      Судді:

                         З оригіналом згідно  :