Судове рішення 2-а-1035-2010 від 06.12.2010

Судове рішення #12295439

Справа №2-а-1035/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого – судді Чезганової А.М.,

при секретарі Конецул О.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача - представника управління Пенсійного

фонду України в Замостянському районі м. Вінниці

Кочмар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання дій незаконними та зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, та виплачувати її в подальшому,-

ВСТАНОВИВ :

18 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання дій незаконними та зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, та виплачувати її в подальшому,

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно положень ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.04 №2195-ІV, (далі – Закон) він є дитиною війни. У зв’язку з чим, на підставі ст.6 Закону, починаючи з 01.01.2006 року, йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Дізнавшись, що визначена Законом 30% надбавка до пенсії йому неправомірно не виплачувалась, він в березні 2010 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці з проханням нарахувати і виплатити грошові кошти, починаючи з 1 січня 2006 року, на що отримав лист з відмовою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 розділу ІІ Положення про управління Пенсійного фонду України, що затверджене постановою Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року за №8-2, нарахування і виплата 30% надбавки до пенсії відноситься до компетенції відповідача, який, відповідно до п. 1.2 розділу І Положення, у своїй діяльності повинен керуватись Конституцією і Законами України, та, згідно п. 2.4 розділу ІІ Положення, зобов»язаний суворо дотримуватись законних інтересів громадян.

Вважає відмову відповідача в проведенні нарахування й виплати 30% надбавки до пенсії з 1 січня 2006 року у повному обсязі незаконною та такою, що порушує його право, яке визначено ст. 6 Закону та гарантоване Конституцією України.

Відповідно до ст. 3 ч. 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами, що гарантовано п.п. 1 та 6 ст. 92 Конституції України, а згідно ст. 7 Закону, фінансове забезпечення соціальних гарантій, що визначені ст. 6 Закону України, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 22 ч. 3 Конституції України, у разі прийняття нових Законів або внесенні змін до чинних Законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а тому, згідно ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов»язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України.

Конституційний Суд України цілою низкою преюдиціальних рішень (№8-рп/1999 р. від 6 липня 1999 року, №5-ро/2002 р. від 20 березня 2002 року, №7-рп/2004р. від 17 березня 2004 року, №20-рп/2004 р від 1 грудня 2004 року, №6-рп/2007 р. від 9 липня 2007 року по справі №1-29/2007 р., №10-рп/2008 р. від 22 травня 2008 р. по справі №1-28/2008 р.) вже визнав такі дії держави (невиплату 30% надбавки) неконституційними, а своїм останнім рішенням №26-рп/2008 р. від 27 листопада 2008 р. по справі №1-37/2008 р. офіційно розтлумачив Кабінету Міністрів України, що Законами про державний бюджет не можна вносити зміни до чинних Законів, зупиняти їх чи скасовувати, або встановлювати інше правове регулювання правовідносин, наприклад, постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, які є предметом інших Законів, адже держава не може відмовлятись від гарантованих Конституцією України та визначених фінансових зобов»язань по забезпеченню прав людини, скасовувати їх чи обмежувати.

За таких обставин, коли Закон є чинним, а положення бюджетних законів на 2006-2008 роки чи постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, що стосується виплат 30% надбавки дітям війни у 2009 та 2010 роках, є неконституційними з часу їх прийняття, позивач просить суд, при вирішенні спору, керуватись принципом верховенства права, що закріплений у ст. 8 Конституції України і ст. 8 КАС України та, на підставі постанови №9 від 1 листопада 1996 року Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оцінювати зміст будь – якого закону чи іншого нормативно – правового акту з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх випадках застосовувати Конституцію України як акт прямої дії та законодавство, яке їй не суперечить.

При цьому, відповідно до ст. 46 ч. 2 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підвищена пенсія з урахуванням 30% надбавки, яка, згідно ст. 46 ч. 2 Конституції України, визначена цим законом, повинна виплачуватись за минулий час без обмеження.

Про порушення його права на 30% надбавку до пенсії, йому стало відомо лише нещодавно та офіційно з листа відповідача як про порушення його права у сфері публічно – правових відносин, а таму, він вважає, що термін звернення до суду він пропустив з поважних причин. Позивач просить поновити строк для звернення до суду з даним позовом, оскільки вона його пропустила з поважних причин, визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати його нарахувати і виплатити на його користь недоплачену 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, за період з 1 січня 2006 року по 14 жовтня 2010 року, та виплачувати її в подальшому.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, пославшись на обставини викладені в позові, наведені вище, позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Кочмар І.В. проти задоволення заявленого позову заперечувала, посилаючись на обставини, що викладені у письмових запереченнях на позовну заяву від 29 жовтня 2010 року (а.с.11-15) та просила відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що відповідні положення щодо соціального захисту дітей війни включає до загальнодержавних програм Кабінет Міністрів України, натомість протягом зазначеного періоду законами України «Про Державний бюджет» на відповідний рік вводились обмеження на виплати соціальної допомоги дітям війни.

В ідповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому скасування Конституційним Судом України положень Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» автоматично не відновлює дію законів, що діяли до внесення у них змін. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» підвищення до пенсії у 2006 році дітям війни не було передбачено.

Таким чином, на період дії правовідносин, які є предметом спору в цій справі, наявні три нормативно – правові акти: Закон України «Про соціальний захист дітей війни», Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір державної соціальної допомоги. Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Таким чином, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватися положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет на 2010 рік» були прийняті пізніше Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому їх норми мають пріоритет над нормами Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», єдиного нормативно-правового акту, який регулює дане питання.

Слід зауважити, щодо позовних вимог зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці сплачувати в подальшому державну соціальну допомогу 30% мінімальної пенсії за віком не відповідають змісту законодавства, оскільки рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Крім того, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст. 99 КАС України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач має статус дитини війни, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 134899, виданим 2 серпня 2000 року (а.с.9).

Згідно ст. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік, однак вказані положення не скасовані та не були визнані Конституційним Судом України неконституційними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України, є неконституційними.

Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції, а саме: дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ст.14 ч.4 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України, є неконституційними.

Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Аналогічне положення викладене в статті 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

Отже, нарахування та виплата у 2006-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (№1058-ІУ) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Відповідно до ст. 99 ч. 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивачем суду не надано належних доказів пропущення строку звернення до суду за захистом свого порушеного права з поважних причин, то суд дійшов до висновку, що строк звернення до суду за захистом позивачем свого права слід обчислювати з 19 квітня 2010 року і з цієї дати, відповідно до вищезазначених положень, слід зобов»язати відповідача здійснити перерахунок позивачу його підвищення пенсії, як дитині війни.

Крім того, судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, в зв»язку з чим в частині позовних вимог про зобов»язання в подальшому здійснювати нарахування і виплату надбавки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому на користь позивача слід стягнути 3 гривні 40 копійок судового збору (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-10, 17, 104, 105, 121, 158-162 КАС України, ст.ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, неправомірними.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну 30 % соціальну допомогу, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 19 квітня 2010 року по 29 жовтня 2010 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя:

.