Справа № 2-348/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

          03 грудня  2010р.                  Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі головуючого                                судді Болоніної М.Б.

при секретарі                                                        Шараповій О.О.

за участю позивача                                              ОСОБА_1

      відповідача               ОСОБА_2

      третьої особи                                     ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа –  ОСОБА_3) про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

    До суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до свого батька ОСОБА_2 про стягнення аліментів на  своє утримання у розмірі 1/4 частки доходу, де зазначає, що шлюб між його батьками було розірвано у 1999р., після розірвання шлюбу він мешкав з матір’ю, третьою особою у справі, відповідач на його утримання виплачував аліменти до досягнення ним повноліття.  На теперішній час позивач навчається на 2 курсі денного відділення Західно-Дніпровського центра професійно-технічної освіти, термін навчання – до 30.06.2011р. Мати позивача надає йому регулярну щомісячну допомогу, відповідач матеріально його не  забезпечує, хоча працює і має достатній заробіток. Позивач вважає, що існують всі юридичні факти для виникнення обов’язку з боку відповідача утримувати його у період навчання – продовження навчання, потреба з зв’язку з цим матеріальної допомоги, наявність можливості у відповідача надавати таку допомогу.

       У судовому засіданні позивач підтримав свій позов, суду пояснив, що навчається на бюджетній основі, отримує стипендію у сумі близько 200гр. щомісяця, інших доходів не має. Він мешкає разом зі своєю бабусею у її квартирі у АДРЕСА_1, мати працює в Москві, по мірі можливості передає йому грошові кошти. Навчання потребує придбання канцелярського приладдя на кожний семестр, внесення грошових коштів до фонду учбового закладу у сумі 50-100грн. раз у  2 місяці.

Третя особа ОСОБА_3 позов сина підтримала, суду пояснила, що вона щомісяця надає сину допомогу у сумі 300грн., ці кошти витрачаються ним на харчування і придбання одягу, але ще необхідно придбавати канцелярське приладдя, спортивну форму, вносити внески у фонд учбового закладу, для чого стипендії сина не вистачає. Син зареєстрований у квартирі відповідача, але не має можливості користуватися квартирою через перешкоди, які чинить відповідач,  ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_4 заявили до суду позов про вселення.

Відповідач  позов не визнав, посилаючись на те, що позивач погано навчається, пропускає учбові зайняття, витрат, пов’язаних з проїздом на транспорті та проживання у гуртожитку, не несе, оскільки учбовий заклад розташований на території міста, всі потреби позивача, пов’язані з навчанням, покриваються отримуваною ним стипендією. Відповідач також пояснив, що на його утриманні перебуває син його дружини, яка не отримує аліментів, крім того, позивач зареєстрований у квартирі відповідача, тому він сплачує комунальні платежі, які нараховуються на позивача.  

Після з’ясування обставин справи та дослідження їх доказами, відповідач визнав позов частково –  у розмірі 1/8 частки доходу, з чим позивач та третя особа не погодились.

 Вислухавши пояснення  учасників процесу, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову.

 Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог.

Ст.199 СК України встановлює обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Розмір аліментів, як це передбачено ст.ст.182,200 СК України, визначається з урахуванням матеріального становища та стану здоров’я дитини і платника аліментів, наявність у платника інших дітей та непрацездатних членів сім’ї. Також у відповідності до ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

З письмових доказів, наданих учасниками процесу, виходить наступне.

Згідно свідоцтва про народження позивача (ар.с.3)  відповідач  ОСОБА_2 та третя особа  ОСОБА_3 є його батьками.

 У відповідності до довідок Західно-Дніпровського центра професійно-технічної освіти  (ар.с.4,16,29) термін навчання позивача в учбовому закладі триватиме до 30.06.2011р., середній розмір стипендії, яку він отримує, становить 245грн на місяць.    

  Довідкою філії «ВГМК» ЗАТ «Кримський ТИТАН» (ар.с.17) засвідчується розмір середньомісячної заробітної плати відповідача у сумі 2920грн.56коп.  

Згідно платіжних квитанцій щодо оплати комунальних послуг, що нараховуються по квартирі у АДРЕСА_2 за місцем проживання відповідача (ар.с.18,31), заборгованість по житлово-комунальних платежах станом на 01.09.2010р. становить близько 16 000грн.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить до висновку, що позивач свої позовні вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача у розмірі 1/4 частки  його заробітку належним чином не довів, оскільки у зв’язку з навчанням він потребує лише придбання канцелярського приладдя, спортивної форми та внесків у фонд навчального закладу, однак враховуючи визнання позову відповідачем у розмірі 1/8 частини його заробітку, суд вважає можливим задовольнити позов саме в такому розмірі, що не буде суперечити принципам розумності та справедливості,  щомісячний доход позивача з урахуванням отримуваної ним стипендії та матеріальної допомоги від своїх батьків буде дорівнювати розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому діючим законодавством України.

 Згідно ст.191 СК України аліменти присуджуються з дня подачі позову, тобто з 16.11.2009р.

У відповідності до ст.ст.88 ЦПК України з відповідача  підлягають стягненню на користь держави судовий збір (державне мито) в сумі 51 гр. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120гр.

 Керуючись ст.ст.10, 11, 58-60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 199, 200 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

 Стягувати щомісяця аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_3, який працює у філії «ВГМК» ЗАТ «Кримський ТИТАН», мешкає у АДРЕСА_2,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1,  на користь  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає у АДРЕСА_1,  ідентифікаційний номер  НОМЕР_2, на його утримання у розмірі 1/8 частки усіх видів  доходу, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи, починаючи з 16.11.2009р., до припинення навчання, або до 30.06.2011р., тобто до закінчення навчання, у решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (державне мито) в сумі 51 гр. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі  120гр

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах платежу за один місяць.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

      Копію повного рішення направити особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, в порядку ст.222 ЦПК України.

                          СУДДЯ                                                           М.Б. БОЛОНІНА