№ 2а – 6569/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«30» листопада 2010 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі: Головуючої судді Юр’євої Т.І.
при секретарі Власенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Донецької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому вказав, що 07.11.2010 року постановою УДАІ м. Волноваха його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та з нього стягнуто штраф в розмірі 255,00 грн. Відповідно до цієї постанови 07.11.2010 року о 04-40 год. він керував належним йому автомобілем Шкода «Фабіа», державний номерний знак НОМЕР_1 на 181 км автодороги Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь зі швидкістю 83 км/г. Також був складений протокол про адміністративне правопорушення, з яким він також не згоден. Вважає, що вказана постанова та протокол підлягають відміні з наступних підстав. Відповідно до ст. 251 КпАп України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Тому вказаний у протоколі вимірювач швидкості «Беркут» не може бути визнаний доказом по справі.
Позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини не явки не повідомив. Суд визнає не явку відповідача у судове засідання не поважною та вважає можливим розглянути справу на підставі доказів, які є в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Приписами ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Частиною 1 ст. 122 КпАП України визначена адміністративна відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до вимог ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і ґрунтовність винесеної постанови.
Так в судовому засіданні було встановлено, що постановою серії АН № 764412 від 07.11.2010 року постановою УДАІ м. Волноваха позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та з нього стягнуто штраф в розмірі 255,00 грн. Відповідно до цієї постанови 07.11.2010 року о 04 – 40 год. він, управляючи належним йому автомобілем Шкода «Фабіа», державний номерний знак НОМЕР_1 на 181 км автодороги Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь зі швидкістю 83 км/г, де вказаний вимірювач швидкості «Беркут».
Розгляд справи щодо зазначеного адміністративного правопорушення згідно правилам ст. 222 КпАП України віднесено до компетенції працівників Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання. Справа розглянута інспектором ДПС ДАІ м. Донецька, якому відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114) присвоєно спеціальне звання. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 283 КпАП України, стягнення накладено в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Доказами по справі про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 251 КпАП України є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерту, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проаналізувавши встановлені обставини адміністративного правопорушення, враховуючи надані докази, суд дійшов висновку, що в даному конкретному випадку постанова та протокол винесені безпідставно та маються підстави для їх скасування, оскільки при їх винесенні робітник ДАІ випростовував докази, які зібрані з порушенням діючого законодавства.
До матеріалів справи не надано достатньо доказів, а саме фото чи відеоматеріалів, на основі яких суд може встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, а також винність даної особи у його вчиненні, тобто достовірно з’ясувати обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає за можливе скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 07.11.2010 року серії АН № 764412 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Відповідно до ст. 288 КпАП України, особа, яка оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст. 293 КпАП України, ст. 159 – 163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В
Позивні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення від 07.11.2010 року серії АН № 764412 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн - скасувати.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення.
Постанова надрукована суддею одноособово в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя: Т.І. Юр’єва