Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатсько області
в складі : головуючого – судді Джуги С.Д.
суддів : Кеміня М.П., Панька В.Ф.
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 04 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача АКБ «Укрсоцбанк»про скасування виконавчого напису та визнання його таким що не підлягає виконанню ,-
в с т а н о в и л а :
У червні 2010 року позивач звернувся із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 18 травня 2009року приватним нотаріусом видано виконавчй напис про звернення стягнення на земельну ділянку , площею 0,0346 га в АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 і передана в якості забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 26 грудня 2007року для задоволення вимог АКБ «Укрсоцбанк» (надалі Банк) до ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості за вказаним договором в розмірі 45362, 43грн. Даний виконавчий напис нотаріусом вчинено неправомірно, оскільки в ньому неправильно вказано строк виникнення заборгованості та розмір заборгованості, Крім того, нотаріусом не дотримано положення розділу 32 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» про вчинення виконавчого напису після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення основного зобов»язання або умов іпотечного договору, оскільки жодного листа ні позивачу ні власнику майна направлено не було. Позивач просив визнати зазначений виконавчий напис таким що не підлягає виконанню та скасувати його.
Рішенням Хустського районного суду від 04 серпня 2010р. позов задоволено та стягнено з відповідача на користь позивача судові витрати по справі .
У поданій апеляційній скарзі приватний нотаріус ОСОБА_1, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального і процесуального права, рішення суду є незаконним і необґрунтованим, нею на законних підставах і в установленому порядку вчинено виконавчий напис, вона не є належним відповідачем по справі.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – Банк подав апеляційному суду заяву про приєднання до зазначеної апеляційної скарги, в якій також просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4, діюча згідно довіреності , подану апеляцію підтримала, просить її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_2, представник Банку в судове засідання не з»явилися , про час розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України розглянута у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта , дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є таким, коли суд на основі повно і всебічно з»ясованих обставин , на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених належними і допустимими доказами, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК , правильно витлумачивши ці норми .
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 та Банк уклали кредитний договір №298/47 від 26.12.2007р., за яким Банк надав позивачу кредитні кошти в розмірі 50 000. Євро, і які позивач зобов’язався повернути до 25.09.2021 р.
З метою забезпечення виконання зобов'язання позивачки ОСОБА_2за даним договором,26.12.2007р. між ОСОБА_3, як іпотекодавцем, та Банком , як іпотекодержателем, укладено іпотечний договір , за яким ОСОБА_3 передала Банку в іпотеку земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок з надвірними прибудовами розташованих за адресою М.Хуст , вул. Проектна буд.35 , Закарпатської області.
18.05.2009 р. приватний нотаріус Ужгородського міського округу ОСОБА_1 вчинив виконавчий напис, який згідно ст. 90 Закону України "Про нотаріат" та ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню у відповідності до порядку, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно Напису, за рахунок звернення стягнення на передане у іпотеку майно слід задовольнити вимоги Банку для погашення заборгованості позивача за кредитним договором в розмірі 45362, 43 грн.
Виходячи з положень ч.12 ст. 110 ЦПК України, позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню може бути пред»явлений до стягувача.
Позивачкою позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, пред»явлено не до стягувача – Банку , а до приватного нотаріуса, який не є належним відповідачем по справі і не є суб»єктом даних правовідносин.
Суд першої інстанції при розгляді справи допущено порушення норм процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до змісту ст. 16 ЦК України захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. В даній статті визначено загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосовуючи спосіб захисту обраний позивачем щодо скасування виконавчого напису суд першої інстанції не звернув увагу, що виконавчий напис за своєю сутністю є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, а тому такий не може бути скасований як це передбачено для правового акту органу державної влади, або органу місцевого самоврядування. Скасування виконавчого напису, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав.
З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову позивачці в заявленому позові до приватного нотаріуса з вищенаведених підстав.
Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами ст. ст. 212,213, 307ч.1п.2, 309 , 313, 316, 317, 319 ЦПК України -,
р і ш и л а :
апеляційну скаргу приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - задовольнити .
Рішення Хустського районного суду від 04 серпня 2010 року – скасувати.
В позові ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача АКБ «Укрсоцбанк»про скасування виконавчого напису та визнання його таким що не підлягає виконанню - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :