Справа № 2-201/10

         19.05.2010р.  

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 листопада 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Самрука Ф.В.,

                 при секретарі Савчук С.І.,

                 за участю: представника Позивача Ткачука Д.І.,

                 відповідача ОСОБА_2; представника відповідача –ОСОБА_3;

                 представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору  

                 на стороні відповідачів Сотніка І.А., Хвещук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу за позовом регіонального відділення фонду державного майна України по Волинській області до ОСОБА_2, приватного підприємства « Мегаюст», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, державний нотаріус Старовижівської державної нотаріальної контори Волинської області Хвещук А.В. про визнання недійсним свідоцтва № 1027 від 26.06.08р. про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва виробничої будівлі з картоплесховищем та  картоплесортувальним пунктом від 20.10.08року і  застосування наслідком повернення у державну власність згаданого майна,

                                                                в с т а н о в и в:

    позивач посилається, що 16 січня 2001 року між ним та ТЗоВ « ВКФ Укрінтекс ЛТД» був укладений договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва
 « Виробничий корпус із картоплесховищем та картоплесортувальним пунктом» смт.Стара Вижівка (надалі ОНБ ВК із картоплесховищем та сортувальним пунктом), який був посвідчений нотаріально  Хвещук А.В. і яка наклала заборону на відчуження цього об’єкта  до закінчення будівництва. Однак в зв’язку з невиконанням покупцем умов договору по завершенню будівництва цього об’єкту позивачем був пред’явлений позов про розірвання договору і повернення об’єкта в державну власність і рішенням господарського суду Волинської області від 22.02.10р. цей позов був задоволений. Але оскільки на даний час власником ОНБ ВК із картоплесховищем і сортувальним пунктом є п.п. « Мегаю.ст», який в свою чергу придбав цей об’єкт у ОСОБА_2 по договору купівлі- продажу, то позивач звернувся в суд з позовом про визнання свідоцтва про право власності від 26.06.08 р. № 1027 і договору купівлі-продажу цього об’єкту від 22.10.08 недійсними і застосування наслідком повернення цього об’єкта в державну власність.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві і просив його задовольнити та пояснив суду, що придбання ОСОБА_2  ОНБ ВК… на прилюдних торгах  26.06.08року є незаконним, оскільки на цей об’єкт нотаріусом Хвещук А.В. була накладена заборона відчуження. Відповідно і договір купівлі-продажу від 22.10.08р. , за яким ОСОБА_6 продав цей об’єкт п/п « Мегаюст», тако являється недійсним, в зв’язку з чим є всі підстави для визнання і

                                                            -2-

свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договору купівлі-продажу цього об’єкта недійсними і як наслідок повернення цього об’єкта в державну власність.

    Відповідач  ОСОБА_2 і представник відповідача приватного підприємства « Мегаюст» (надалі п.п. « Мегаюст» ОСОБА_3 позову не визнали. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що він  у повній відповідності із законом 24.06.08 р.  набув право власності на ВКО НБ із картоплесховищем та сортувальним  пунктом) на підставі акта про проведення прилюдних торгів і 22.10.08р. передав цей об’єкт п.п. « Мегаюст». Будь-яких порушень закону він не  допускав і тому позов вважає абсолютно безпідставним.

    ОСОБА_3 пояснив, що договір купівлі-продажу ВКО НБ… був посвідчений нотаріально  і будь-яких відомостей  про заборону на відчуження цього об’єкта не було. Тому вважає п.п. « Мегаюст» як і ОСОБА_2  добросовісними набувачами і від якого майно не може бути витребувано.

     Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Сотнік І.А. і державний нотаріус Старовижівської державної нотаріальної контори  Волинської області Хвещук А.В позову також не визнали. При цьому Сотнік І.А. пояснив, що при проведенні прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, а саме ОНБ ВК із картоплесховищем і сортувальним пунктом ТЗОВ ВКФ « Укрінтекс» державним виконавцем Труновою Н.О. було встановлено, що цей об’єкт під арештом не знаходився тобто заборони на відчуження цього об’єкту не було, а тому це майно і було передане на реалізацію з прилюдних торгів, переможцем торгу якого став ОСОБА_7 20.06.08р.

    Державний нотаріус Хвещук А.В. пояснила, що вона 26 червня 2008 року видала ОСОБА_2 свідоцтво про придбання ним на прилюдних торгах ОНБ ВК із картоплесховищем і сортувальним пунктом. Згідно вимог ЗУ « Про нотаріат», п.п. 244, 245 діючої Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій перевірка заборони відчуження об’єкта, на який  видається свідоцтво, не передбачена. Тому будь-яких підстав для визнання недійсним цього свідоцтва немає.

             Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов являється безпідставним і до задоволення не підлягає.

    З свідоцтва, виданого державним нотаріусом Старовижівської державної нотаріальної контори Хвещук А.В. 22.06.08р. № 1027 вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 належить право власності на ОНБ ВК з картоплесховищем і сортувальним пунктом, що раніше належало ТЗОВ «Укрінтекс» на підставі правовстановлюючих документів. Прилюдні торги були проведені 20.06.08р., що стверджується відповідним протоколом № 8041068 та актом державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 24.06.08р. Свідоцтво про придбання цього об’єкта з прилюдних торгів було видано державним  нотаріусом Хвещук А.В. з  дотриманням вимог ЗУ  « Про нотаріат» та відповідних пунктів 244,245 діючої інструкції  про порядок вчинення  нотаріальних дій, що стверджується наявними у справі копіями документів, передбачених згаданою інструкцією та поясненням третьої особи Хвещук А.В. в судовому засіданні. Будь-яких обтяжень на відчуження ОНБ ВК… у державного виконавця при проведенні прилюдних торгів як і у державного нотаріуса  при видачі свідоцтва в судовому засіданні не встановлено, що стверджується витягом з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна

                                                     -3-

 від 09.06.08р. № 19030501 та поясненням представника третьої особи Сотніка І.А. в судовому засіданні.

    На даний час власником ОНБ ВК з картоплесховищем і сортувальним пунктом являється п.п. « Мегаюст» згідно договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 і п.п. «Мегаюст» нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Старовижівського районного нотаріального округу за р.№ 1588. З договору вбачається, що продавець стверджує, що на момент укладення цього договору вказаний об’єкт не перебуває під забороною чи арештом. Це твердження відповідає дійсним обставинам справи, в т.ч. і згаданому витягу є єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за № 19030501 від 09.06.08р.

    З вищенаведеного випливає, що відповідач ОСОБА_2 і п.п. « Мегаюст» являються добросовісними набувачами ОНБ ВК із картоплесховищем і сортувальним пунктом і будь-яких підстав для витребування цього майна позивачем від відповідачів, передбачених ст.. 388 ЦК України в судовому засіданні не встановлено.

    Придбання ОНБ ВК… з прилюдних  торгів ОСОБА_2 як і продажа-купівля цього об’єкта  п.п. « Мегаюст» було спрямоване на рельне настання правових наслідків щодо передачі майна у власність другій стороні і ці правові наслідки настали, так як в кінцевому підсумку ОСОБА_2 передав у власність п.п. «Мегаюст», а п.п. «Мегаюст» прийняв це майно від ОСОБА_2 за обговорену ними грошову суму згідно договору купівлі- продажу.

    Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

    Аналізуючи всі докази по справі суд приходить до висновку, що доводи позивача, зазначені в позові не підтверджуються матеріалами справи і спростовуються ними, а  свідоцтво про право власності і договір купівлі-продажу ОНБ ВК  картоплесховище із сортувальним пунктом від 22.10.08р. не  суперечить Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним  засадам суспільства і при  цьому сторонами були дотримані загальні вимоги, передбачені ст.. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в зв’язку з чим в задоволенні позову слід  відмовити.

    Керуючись ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 182,203,204, 209, 321,334,655, 656 Цивільного Кодексу України, п.п. 244, 245 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій суд, -

                                                            в и р і ш и в :

    В задоволення позову регіонального відділення фонду державного майна України по Волинській області  до ОСОБА_2, приватного підприємства

 « Мегаюст», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на  стороні відповідачів – другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, державний нотаріус Старовижівської державної нотаріальної контори Волинської області Хвещук А.В. про визнання недійсним свідоцтва № 1027 від 26.06.08р. про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і  договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва виробничої будівлі з картоплесортувальним пунктом від 22.10.08р. і застосування наслідком повернення у державну власність згаданого майна відмовити повністю.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ                                                                                                    Ф.В.САМРУК