Справа №2-318/10

         11 серпня 2010р.  

                                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

8 листопада 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Самрука  Ф.В.,

                при секретарі Савчук С.І.,

                за участю: представника позивача ОСОБА_1,

                відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Вижівка справу за позовом Старовижівської центральної районної лікарні до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди,

                                                             в с т а н о в и в :

    Позивач посилається, що відповідачі являються працівниками госпрозрахункової аптеки Старовижівської лікарні і всі вони є матеріально-відповідальними особами. Під час проведення позачергової ревізії в аптеці у квітні ц.р. було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 5005,88 грн. в зв’язку з відпуском працівниками аптеки ліків в борг в обхід касового апарата. Відповідно до наказу головного лікаря лікарні від 28.04.10р. нестачу необхідно було внести в подвійному розмірі згідно постанови КМУ від 22.01.96р. Однак станом на 20.05.10р. нестача в касу Старовижівської центральної районної лікарні ( надалі лікарня) відповідачами внесена не була. Тому позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідачів виявленої нестачі в подвійному розмірі з покладенням на них судових витрат у справі.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві і просив його задовольнити і пояснив, що в зв’язку з виявленою нестачею ліків адміністрація лікарні зверталась в Старовижівський РВ УМВС, однак там відмовили в порушенні проти відповідачів кримінальної справи, мотивуючи тим, що відповідачі повернули в аптеку суму нестачі. Однак порядок, в якому відповідачі повернули нестачу, адміністрація  лікарні вважає таким, що порушує норми постанови КМУ № 116 від 22.01.96р., а тому він вважає, що є всі підстави для задоволення позову.

    Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 позову не визнали і пояснили суду, що на їх думку ревізія була проведена з грубим порушенням діючої Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей у бюджетних установах, оскільки перед їх початком із них не було взято розписок в тому, що всі видаткові і прибуткові документи на матеріальні цінності здані в бухгалтерію і оприбутковані, а ті цінності, що вибули списані, а по закінченні ревізії ніхто не брав з них розписок в тому, що вони ні до кого із членів комісії не мають будь-яких претензій. Також порушення полягає і в тому, що для роботи у ревізії  не була залучена відповідач ОСОБА_4 і бухгалтер аптеки ОСОБА_6, що абсолютно недопустимо. Крім того, вважають, що при ревізії  нестачі ліків

                                                               -2-

 як такої не було, а була відсутність коштів в сумі 4610,05 грн., яка утворилася від продажу ліків в борг. Цей борг був короткочасний і суму нестачі вони внесли в касу аптеки по квитанції 16.04.10р.

    Свідок ОСОБА_6 повністю підтвердила пояснення відповідачів щодо цих порушень, які були допущені адміністрацією лікарні під час проведення ревізії і показала, що сума нестачі 5005,88 грн., яка зазначена в акті ревізії, не відповідає дійсності, оскільки із зазначеної суми підлягають  зменшенню вартість ліків згідно п’яти вимог лікарні по 53,39 грн. кожна і вартість списаних по акту від 10.04.10 р. ліків на суму 68,15 грн.

Що стосується суми 4610,05 грн., то ця сума була внесена відповідачами в касу аптеки і лікарні в порядку, який їх проконсультували працівники податкової інспекції через касовий апарат.

    Свідок ОСОБА_7 показала, що вона як головний бухгалтер лікарні являється головою комісії переобліку матеріальних цінностей в аптеці. Показала також, що під час ревізії була виявлена нестача ліків на суму 5005,88 грн., але в подальшому частину коштів було списано по вимогах аптеки і акту, а решту грошей в сумі 4610,05 грн. було внесено в касу аптеки через касовий апарат. Однак вона не впевнена, що ці кошти внесені саме в рахунок погашення нестачі. Крім того порядок внесення цих грошей на її думку не відповідає діючому законодавству.  Підтвердила також, що під час наступної ревізії в липні 2010 року в аптеці виявлено лишки цінностей на суму нестачі 4610,05 грн.

    Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов являється безпідставним, в зв’язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

    Як встановлено в судовому засіданні відповідачі по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8  являються працівниками Старовижівської госпрозрахункової аптеки центральної районної лікарні і всі вони являються матеріально-відповідальними особами, з якими укладено договори про повну матеріальну відповідальність, які є чинними. А госпрозрахункова аптека є структурним підрозділом лікарні, управління якою здійснює її головний лікар.

    Згідно акту інвентаризації від 10.04.10 р. в аптеці виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей (медикаментів) на суму 5005,88 грн. Однак в судовому засіданні встановлено, що відповідачі по справі 16.04.10 р. кошти за лікарські засоби в сумі 4610,05 грн., які були дані в борг хворим, були повернуті в касу аптеки  як виручка від реалізації лікарських засобів, що стверджується постановою Старовижівського РВ УМВС України про  відмову в порушенні кримінальної справи від 13.05.10р., довідкою старшого помічника прокурора Старовижівського району про результати проведення перевірки за зверненням ОСОБА_2 від 20.05.10 р., копією чека від 16.04.10р. на 4610,05 грн. та поясненнями сторін в судовому засіданні. Решта коштів в сумі 395 грн.83 коп., які рахувались по акту ревізії як нестача, були списані згідно п’яти вимог лікарні на відпуск ліків та акту непридатності ліків для використання від 10.04.10р., дослідженими в судовому засіданні.

    Згідно вимог ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за пряму дійсну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

    Оскільки на час пред’явлення позову і розгляду справи в суді нестача по акту ревізії від 10.04.10р. відповідальними була повністю повернута, а отже шкода лікарні цим самим була повністю відшкодована, то відсутні будь-які підстави для задоволення позову взагалі, в т.ч. і в подвійному розмірі згідно постанови КМУ від 22.01.96 № 116, яка на думку суду в даному випадку не може бути застосована до відповідачів, оскільки цією постановою передбачений порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення ( псування) матеріальних цінностей.

    Виходячи з вищенаведеного в задоволенні позову слід відмовити

                                                                     -3-  

    Керуючись ст. ст. 10,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 130,138 КЗпП України

                                                                   суд,

                                                               в и р і ш и в :

    В задоволенні позову Старовижівської центральної районної лікарні до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення.

СУДДЯ                                                                                                                Ф.В.САМРУК