Судове рішення #12301930

Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22 - 8615 / 10                                  Головуючий  у  1 інстанції: Мінасов В.В.

                                                                           Суддя-доповідач:                   Боєва В.В.                                        

                                     

У Х В А Л А

Іменем України

             01 грудня   2010 року                                                                   м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:         Боєвої В.В.

Суддів:                     Денисенко Т.С., Коваленко А.І.                                            

При секретарі:         Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_2  на ухвалу Жовтневого  районного суду м. Запоріжжя    від  01  липня 2010 р. у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державної виконавчої служби Покровського району Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, яку в процесі розгляду справи неодноразово уточнював  на дії державної виконавчої служби Покровського району Дніпропетровської області .

В скарзі зазначав, що  згідно рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2001 року з ОСОБА_4 на його користь стягнуто суму боргу 74650,28 грн.. Виконавчий лист було направлено  для виконання до ДВС в Покровському районі Дніпропетровської області. В ході проведення виконавчого провадження на майно боржника – житловий будинок  АДРЕСА_1  був накладений арешт. ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник помер. Після його смерті спадщину прийняли ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які мешкають у цьому будинку. У зв’язку з тим, що відділом державної  виконавчої служби ніяких дій по виконавчому листу не проводиться, на підставі ст. 378 ЦПК України просив визнати неправомірними дії ДВС Покровського району Дніпропетровської області щодо неприйняття заходів по забезпеченню виконання виконавчого листа , замінити сторону у виконавчому провадженні, визнавши в якості правонаступників боржника  ОСОБА_7 – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 для стягнення в солідарному порядку грошових коштів в розмірі 74650,28 грн., накласти арешт на майно ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Ухвалою Жовтневого  районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2010 року  скарга задоволена. Визнано неправомірними дії ДВС Покровського району Дніпропетровської області щодо невжиття заходів для забезпечення виконання виконавчого листа №2-108 від 28.11.2008 року, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 Замінено сторону виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-1805 від 28.11.2001 року з ОСОБА_4 на ОСОБА_2 Накладено арешт на Ѕ частину будинку АДРЕСА_2

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити на новий розгляд.

  Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали  суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга   не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Згідно частини 2 статті 307 ЦПК України  за наслідками розгляду скарги на ухвалу  суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; змінити ухвалу; скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Пунктом 1 частини 1 статті 312 ЦПК України передбачено, що  розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд   відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо  судом першої інстанції постановлено  ухвалу з додержанням вимог закону.

Основні  доводи  апеляційної скарги полягають в тому, що  ухвала є необґрунтованою, незаконною, оскільки дії  державного виконавця відповідають вимогам  ч. 5 ст. 11, п. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець  закінчив виконавче провадження в зв’язку зі смертю боржника, а тому  дії державного виконавця  відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», крім того, суд не перевірив обставини справи, не з’ясував вартість спадкового майна, яка значно  менше суми боргу спадкодавця.

Такі доводи апеляційної скарги не  можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно статті  383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення  виконавчих дій,  мають  право звернутися до суду  із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця  чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною  2 статті  387 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює  його порушені права чи свободи.

При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції  посилався саме на вищевказані статті процесуального закону  та  виходив з того, що  в ході здійснення  виконання судового рішення  державним виконавцем ДВС в Покровському районі  Дніпропетровської області було накладено арешт на майно боржника -  жилий будинок АДРЕСА_3. Будинок був зареєстрований за боржником – ОСОБА_4  

В зв’язку зі смертю боржника  ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавче провадження закінчено, арешт з майна знято, проте, за таких обставин державний виконавець повинен був в силу статті  378 ЦПК України  звернутись до суду з поданням  про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

З огляду на вищевикладене  суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державним виконавцем не на належному рівні  проводилися  передбачені законодавством дії щодо примусового виконання  рішення  суду та визнав неправомірними дії ДВС Покровського району Дніпропетровської області щодо невжиття заходів для забезпечення виконання виконавчого листа №2-108 від 28.11.2008 року, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення  з ОСОБА_4 суми боргу  на користь ОСОБА_3

Частиною 1 статті 378 ЦПК України  передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

В частині 2 цієї статті вказано, що суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з  повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну виконавчого провадження.

Судом встановлено, що в період виконання судового рішення боржник  ОСОБА_4 помер, його  спадкоємцями за законом   є дружина – ОСОБА_5 та сини – ОСОБА_6, ОСОБА_2

З огляду на те, що спадкове майно у вигляді  Ѕ частини будинку АДРЕСА_3  було одержано у спадщину лише ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовились від прийняття спадщини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо заміни  сторони виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-1805 від 28.11.2001 року з ОСОБА_4 на ОСОБА_2  

Такий висновок суду  відповідає  вимогам закону, оскільки  спірні правовідносини допускають правонаступництво, в даному випадку правонаступником померлого є той спадкоємець, який прийняв спадщину, а саме, ОСОБА_2, що також  узгоджується  і  з приписами  ст. ст. 1230,  1231 ЦК України.

З огляду на те, що  частиною 4  статті 1231 ЦК України  дійсно передбачено, що майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину, наведене має  бути враховане державним виконавцем  при  виконанні  виконавчого листа №2-1805 від 28.11.2001 року.

За таких обставин ухвала   Жовтневого  районного суду м. Запоріжжя  від 01 липня  2010 року   про  визнання неправомірними дії ДВС Покровського району Дніпропетровської області щодо невжиття заходів для забезпечення виконання виконавчого листа №2-108 від 28.11.2008 року та про  заміну сторони  виконавчого провадження  постановлена  з  додержанням вимог закону і   визначених статтею 312 ЦПК України підстав   для  її скасування  колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.

Ухвалу Жовтневого  районного суду м. Запоріжжя  від 01 липня  2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

 

 

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація