№2-4024\2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2010р.Харцизький міський суд Донецької області у складі:
Головуючої-судді Хомінець І.В.
При секретарі Домолега Н.В.
З участю сторін
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства житлово-експлуатаційний участок № 1,3-я особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Харцизьку про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та забов»язання скласти акт ф.Н-1,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до комунального підприємства житлово-експлуатаційний участок № 1 \далі-КП ЖЕУ,3-я особа:відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Харцизьку \далі-відділення Фонду в м.Харцизьку про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та забов»язання оформити акт форми Н-1,посилаючись на те,що з 09 жовтня 2006р.вона була прийнята на роботу до відповідача в якості майстра технічної дільниці.В ії обов»язки входило технічне обслуговування будинків міста,в тому числі будинків АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 та забезпечення необхідними матеріалами бригад єлектрослюсарей,електро-газозварників .Також вона котролює їхню роботу ,провадить інструктаж,складає акти виконаних робіт тощо.
10 листопада 2006р.вона контролювала роботу електрослюсаря та електрогазозварника,які працювали в зв»язку з аварією на будинках АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 .Вона разом із старшим майстром ОСОБА_3контролювала іхню роботу.Об 11год30хв. ОСОБА_3 доручила їй повідомити всі торгівельні заклади,які знаходяться в цьому будинку,що буде відключення електричної енергії.Вона виконала це даручення та пішла сказати робочим ,що можна починати роботи.Вона побачила,що електрослюсар ОСОБА_4 та електро газозварник Ларін спустилися в техпідпілля будинку № АДРЕСА_1 ,та пішла до них,щоб сказати,що можна виконувати роботи.Вона стала спускатися по сходинах у техпідпілля,але нога підвернулася і вона впала обличчям вниз,сильно вдарилася .Внаслідок падіння в неї був закритий перелом дистального мотаепіфіза лівой проміневой кістки із зміщеням уламків та відривом шиловидного відростка,але про це їй стало відомо тільки в лікарні.Зразу після падіння ії бачила головний інженер підприємства ОСОБА_5 і вона їй розказала про обставини падіння.ОСОБА_5 порадила їй підти в лікарню.До 15 лютого 2007р.вона була на лікарняному.Потім лікувалася амбулаторно.За висновком МСЕК від 28 червня 2008р.з 1 травня 2008р.вона визнана інвалідом 3 гр.
На підприємстві було розслідувано ії травмування та комісія дійшла висновку,що травма не пов»язана з виробництвом,про що 15 листопада 2006р. складено акт.Вона не погодилася з таким висновком,скаржилася в Донецький обком профспілок працівників житлово-комунального господарства,але їй було запропоновано звернутися до суду.Вона довго хворіла,не мала коштів для звернення до суду.
Вважає,що відповідач не правильно провів розслідування нещасного випадку,що стався з нею на виробництві,тому просить визнати,що цей нещасний випадок пов»язаний з виробництвом та забов»язати відповідача скласти акт форми Н-1.Зараз в неї погіршився стан здоров»я і вона звернулася до відділення Фонду в м.Харцизьку за направленням на МСЕК,але їй відмовили з тієї причини,що в неї немає акту ф.Н-1.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та пояснила,що вона не згодна з висновками комісії про те,що вона не була в спеціальній одежі і впала,тому що заплуталася в полах шкіряного плаща.Дійсно на ній був довгий плащ зі шкіри,але вона за нього не чіплялася,а підвернула ногу.Спеціальной одежей та взуттям їх не забезпечували.Вже коли з нею стався нещасний випадок,всім видали короткі куртки.На ії робочому місці була куртка,тобто спецодяг,але нею користувалися робочі.
Вона не згодна з висновком комісії про те,що вона не повинна була бути на ремонтних роботах в підвалі буд.АДРЕСА_1,тому що цей будинок входив в територію,яку вона обслуговувала.Головному інженеру ОСОБА_5 вона тільки сказала,що впала та травмувалася.Де були ушиби,вона їй нічого не показувала. Техпідпілля доволі глибоке.На драбині було приблизно 10 ступєнєй,а в техпідпіллі стеля висока,там вільно можна стояти на повний зріст.Коли вона сама підвелася,то не бачила,де знаходяться робочі і вважає,що і вони ії не бачили,бо до неї ніхто не підійшов.
Представник відповідача КП ЖЕУ № 1 Скаковская А.П.позов не визнала та пояснила,що в матеріалах справи є акт розслідування нещасного випадку,що стався з ОСОБА_2 10 листопада 2006р.,з якого вбачається,що вона була сама винна в тому випадку.Складений акт вона не оскаржувала,він ніким не відмінений,тому сьогодні немає жодних підстав не погоджуватися з ним і з тими висновками,що зробила комісія.Ніяких документів з розслідування того випадку не зберіглося,крім акту форми Н-5.Вважає,що підприємство правильно провело розслідування і при оформленні акту ф.Н-5 не порушило вимог до розслідування таких випадків.
Представник 3-ї особи-відділення Фонду в м.Харцизьку позов ОСОБА_2 не визнала,вважає,що позивачка не довела,що нещасний випадок з нею стався з виконанням роботи,пов»язаною з виробництвом.З акту ф.Н-5 вбачається,що були опитані всі свідки тієї події і було встановлено,що ОСОБА_2 не мала виробничої необхідності йти до підвалу будинку АДРЕСА_1.
Суд,вислухавши сторони,свідка,дослідивши матеріали справи,вважає позов ОСОБА_2.таким ,що не підлягає задоволенню як недоведений.
Судом встановлено,що ОСОБА_2 знаходилася у трудових правовідносинах з відповідачем, згідно із розпорядженням №18 від 09 жовтня 2006р.вона була прийнята до ЖЕУ №1 майстром технічної дільниці.
Відповідно колективному договору на 2006р.майстри технічних дільниць були забезпечені спецодягом-халатом та курткой.
З акту спеціального розслідування нещасного випадку ф.Н-5,затвердженого в.о.начальника ЖЕУ№1 ОСОБА_515 листопада 2006р.,вбачається,що комісією по розслідуванню нещасного випадку,що стався 10 листопада 2006р.з майстром технічної дільниці ОСОБА_2,були опитані працівники,що працювали на АДРЕСА_1:ст..майстер ОСОБА_3,електрогазозварник ОСОБА_9,монтажник ОСОБА_4 і на підставі їх пояснень комісія дійшла висновку,що Могилльній не видавався наряд на виконання робіт,що потягли нещасний випадок ,та в ії травмуванні немає виробничого фактора.Крім того,комісією було встановлено,що 10 листопада 2006р.ОСОБА_2.було видано наряд на виконання робіт на АДРЕСА_2,тому в неї не було ніяких підстав йти до техпідпілля буд.АДРЕСА_1 на тій же вулиці.
При розслідуванні нещасного випадку з ОСОБА_2 встановлено,що ОСОБА_2 Т.І.10 листопада 2006р.отримала наряд на виконання ремонтних робіт в буд.АДРЕСА_2.В 11 г.30хв.старший майстер ОСОБА_3 попросила ії попередити приватних підприємців про відключення електричної енергії на час виконання ремонтних робіт.Тільки після того,як ОСОБА_2 попередила приватних підприємців,на що пішов якийся час,вона стала спускатися в техпідпілля буд.АДРЕСА_1,де й впала.З наданих позивачкою суду письмових обґрунтувань своїх позовних вимог вбачається,що з 11год30хв.до 12 год.по графіку роботи підприємства була обідня перерва,тому суд вважає,що ОСОБА_2 взагалі не повинна була виконувати ніяких робіт, в тому числі на АДРЕСА_1.Тому суд вважає,що висновок комісії про те,що ОСОБА_2 самовільно пішла у техпідпілля буд.АДРЕСА_1,відповідає дійсним подіям і тому цей нещасний випадок ніяк не пов»язаний з виконанням нею своїх трудових обов»язків.
Свідок ОСОБА_10показала ,що приблизно 4 роки тому на початку осені вона гуляла з дитиною во дворі АДРЕСА_1,бачила,як в техпідпілля пішли 2 чоловіка,а за ними жінка.Вона особисто не знала ту жінку і не знала,чому вона йшла в техпідпілля.Жінка була одягнута в халат та спортивні брюки.Через невеликий час вона почула зойк,глянула в той бік та побачила,що та жінка присіла .Шо з нею трапилося,вона не знає,бо не підходила і не бачила,що відбувалося далі,бо не підходила до тієї жінки.Вона точно не пам»ятає,коли це вібувалося,но було ще тепло,дерева були зелені.
Суд критично оцінює показання цього свідка,бо нещасний випадок з ОСОБА_2 стався 10 листопада 2006р.,а це піздня осінь.Крім того,свідок бачила якусь жінку в халаті та спортивних штанах,а встановлено,що ОСОБА_2 буля одягнена в довгий шкіряний плащ.Також обставини справи не відповідають поясненням свідка,бо ОСОБА_2 сама пояснювала,що впала с драбини вниз обличчям на глибину приблизно 3 метри.З акту розслідування нещасного випадку вбачається,що вхід в техпідпілля слабо освітлений.
Тому суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_10.
Аналізуючи зібрані по справі докази,суд вважає,що позивачка не довела суду,що нещасний випадок з нею стався в зв»язку з виконанням нею своїх трудових обов»язків, тому у суда немає підстав для встановлення факту нещасного випадку,пов»язаного з виробництвом .Тому немає також підстав забов»язувати відповідача скласти акт ф.Н-1.
Поводом звернення ОСОБА_2 до суду стало не те,що висновки комісії по розслідуванню нещасного випадку від 10 листопада 2006р.не відповідають фактичним обставинам випадку,а те,що дирекція Фонду в м.Харцизьку відмовили їй у видачі направлення на МСЕК.ОСОБА_2.навіть не ставить питання про визнання акту ф.Н-5 від 15 листопада 2006р.недійсним.
Позивачка ні в позовній заяві,ні в судовому засіданні не навела жодного доказу тому,що вона спускалася в техпідпілля АДРЕСА_1 в зв»язку з виконанням своїх трудових обов»язків.Також не наведено жодного доказу,що адміністрація відповідача при розслідуванні нещасного випадку та при складанні акту ф.Н-5 порушило вимоги діючого законодавства .
Згідно ст..171 КЗПП України відповідач повинен був розслідувати нещасний випадок,що стався на виробництві,що підприємством і було виконано.Згідно листа Донецького обкома профсоюза працівників житлово-комунального господарства №04\65 від 27.02.07р.ОСОБА_2.було повідомлено,що порушено Положення про розслідування та облік нещасних випадків з боку підприємства не встановлено.
На підставі викладено позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись Законом України»Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань,Законом України «Про охорону праці»,Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві..,ст..171 КЗпП України,суд
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_2 до комунального підприємства житлово-експлуатаційний участок № 1 ,3-я особа:відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Харцизьку про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та забов»язання акту форми Н-1 відмовити.
Рішення може оскаржено до апеляційного суду Донецької обл.. протягом 10днів з дня проголошення.
Суддя: