Справа №2а-331/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2010 року м. Дніпропетровськ
Суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Решетнік М.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської райради м.Дніпропетровська «Про визнання дій неправомірними, стягнення суми», -
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що як мати дитини віком до трьох років має право на отримання соціальної допомоги, визначеною Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. В зв’язку з тим, що відповідач не проводить в повній мірі належну їй допомогу, просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з останнього на її користь заборгованість по вказаній допомозі з січня 2008 року по січень 2009 року в сумі 4842грн. та відшкодувати судові витрати.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від позивача та відповідача до суду надійшли заяви про розгляд справи в їх відсутність в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину – дочку ОСОБА_2 (а.с.7), в зв’язку з чим вона перебуває на обліку у відповідача з лютого 2008р.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ч.3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У відповідності до положень ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та розділу II і розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була викладена в наступній редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №28/2008 (№10-рп/2008) положення наведених законів, якими визначено розмір державної допомоги по догляду за дитиною не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачці допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менше 130грн.
Згідно ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» із змінами і доповненнями, установлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Згідно ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» п рожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, затверджено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 557грн., оскільки згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З врахуванням цього відповідач виплачував позивачці допомогу по догляду за дитиною в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень і згідно довідки відповідача їй сплачено допомогу за період:
з лютого 2008 року по грудень 2008 року включно у розмірі 1403грн.10коп.: в лютому – 103грн.10коп., в березні – 130грн., в квітні – 130грн., в травні – 130грн., в червні – 130грн., в липні – 130грн., в серпні – 130грн., в вересні – 130грн., в жовтні – 130, в листопаді – 130грн, в грудні – 130грн. (а.с.9).
Тобто, відповідачем виплачувалось позивачці мінімальний розмір допомоги, оскільки для можливості нарахування такої допомоги у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, позивачці необхідно було надавати відповідачеві довідки та інші документи на підтвердження середньомісячного сукупного доходу сім’ї на одну особу, чого нею не робилось, і на необхідність чого вказував у своїй відповіді відповідач за №06/389-01-019 від 10.09.2009р. (а.с.10), зазначаючи при цьому можливість сплати позивачці такої допомоги у більшому розмірі за умови надання нею необхідних документів, тобто фактично у такій виплаті не відмовив, а отже і не відбулось на даний час порушень прав позивача.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені обставини та положення законодавчих актів, суд приходить до висновку, що у 2008-2009 рр. Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, що відповідно свідчить про відсутність підстав у суду для задоволення адміністративного позову щодо зобов'язання донарахувати позивачці суму допомоги за 2008-2009 роки.
На підставі ст..94 КАС України, необхідно також відмовити ОСОБА_1 і в поверненні судових витрат, оскільки рішення ухвалено не на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 159, 161-163 КАСУ, суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської райради м.Дніпропетровська «Про визнання дій неправомірними, стягнення суми» - відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Голова Бабушкінського
райсуду м.Дніпропетровська Л. О. Татарчук