Справа № 2- 0-12/2007 p. РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Глушка І.В., народних засідателів: Шайдюка С.В., Савчука В.М., при секретарі Тарковській Т.В. за участю адвоката ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ладижин цивільну справу за заявою ОСОБА_1про визнання громадянина безвісно відсутнім, - суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулася в суд з заявою про визнання громадянина безвісно відсутнім, просила визнати гр. ОСОБА_2, 1962 року народження, безвісно відсутнім.
На обґрунтування своїх заявлених вимог повідомила, що вона перебувала в шлюбі з гр. Агієм Іваном Івановичем до 25.04.1996 року, від якого мають сина ОСОБА_3, 1988 року народження, який є студентом 2-го курсу Вінницького національного технічного університету.
Фактично шлюбні відносини з гр. ОСОБА_2, були припинені в 1994 році і з того часу ОСОБА_2, з її квартири перейшов на інше місце проживання: м. АДРЕСА_1, де проживав деякий час, а потім зник. З 1994 року про нього їй нічого невідомо, його пошуки результатів не дали.
За рішенням Ладижинського міського суду гр. ОСОБА_2, зобов'язаний сплачувати аліменти та утримувати сина, але аліменти не сплачуються, у зв'язку з його відсутністю.
Колективним договором Ладижинської ТЕС ВАТ «Західенерго», де вона працює передбачена допомога матерям на утримання дітей на період їх навчання у випадку неотримання аліментів.
Визнання ОСОБА_2 необхідно для отримання допомоги матерям на утримання дітей на період їх навчання у випадку неотримання аліментів.
В судовому засіданні ОСОБА_1. підтримала заявлені вимоги.
Представник заінтересованої особи - ВАТ «Західенерго» в особі ЛТЕС достовірно знаючи про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, а тому суд вважає за необхідне справу розглянути у їх відсутність.
Дослідивши докази, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місті її постійного проживання немає відомостей про місце 3 перебування.
В судовому засіданні встановлено, що про місцеперебування ОСОБА_2 з 1994 року немає ніяких відомостей.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 248, 249 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, - суд
ВИРІШИВ:
Заяву задоволити.
Визнати гр. ОСОБА_2, 1962 року народження, безвісно відсутнім.
Відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнити ОСОБА_1. від сплати державного мита.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.