ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
“22” листопада 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І.
при секретарі Юрченко С.В.
за участю :
Позивача ОСОБА_3,
Представника позивача ОСОБА_4,
Представників відповідача Комарової Ю.В.,
Баньковського Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Установи охорони здоров,я "Міська лікарня № 1 м. Ялти" про визнання незаконними дій з постановки фізичної особи на диспансерний облік та зобов,язання зняти з диспансерного обліку,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду і з позовною заявою до Установи охорони здоров,я "Міська лікарня № 1 м. Ялти" у якій просить суд визнати незаконною надану йому медичну допомогу у вигляді постановки його на диспансерний облік із діагнозом "психічні і поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю із шкідливими наслідками". Також просить суд зобов'язати Установу охорони здоров,я "Міська лікарня № 1 м. Ялти" зняти його з диспансерного обліку.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 13 квітня 2010 року він був доставлений робітниками міліції до Установи охорони здоров,я "Міська лікарня № 1 м. Ялти" де без його згоди було проведено огляд лікарем-наркологом, в результаті огляду всупереч нормам закону України "Про психіатричну допомогу" він був поставлений на диспансерний облік у зазначеній установі із діагнозом "психічні і поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю із шкідливими наслідками". Отже, діагноз із яким він був постановлений на диспансерний облік відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів діагностики та Міжнародної статистичної класифікації хвороб нічим не підтверджений, підстав для психіатричного огляду його не було, а значить дії відповідача є незаконними.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги, зазначивши, що діями відповідача було порушено його права, діагноз із яким він був постановлений на диспансерний облік є непідтвердженим, отже не заперечуючи факт перебування його у стані алкогольного сп'яніння під час огляду його, який мав місце 13 квітня 2010 року, вважає, що лікарська установа зокрема лікар який здійснював огляд не мала законних підстав щодо взяття його на диспансерний облік, крім того, він не був повідомлений належним чином відповідачем про постановлення його на облік. Також вважає дії відповідача незаконними, оскільки 16 лютого 2010 року як водій він проходив психіатричний огляд в результаті чого, отримав довідку із діагнозом "здоров", також в цей же день він пройшов й наркологічний огляд на підставі якого йому було видано відповідний сертифікат та він також був визнаний здоровим.
Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позов свого довірителя із наведених підстав.
Представник відповідача Баньковський Л.М. у судовому засідання проти позову заперечував, зазначив, що дійсно 13 квітня 2010 року до психо-неврологичного відділення Міської лікарні № 1 м. Ялти співробітниками міліції був доставлений на медичне посвідчення ОСОБА_3, у зв'язку за підозрою на стан алкогольного сп'яніння.
При проведенні посвідчення із допомогою прибору "Алконт" вміст парів алкоголю у ОСОБА_3 був зафіксований на рівні 4,9 промилле. Результати огляду ОСОБА_3 лікарем-наркологом були відображені у консультативному висновку спеціаліста № 341 від 13 квітня 2010 року, форма якого, затверджена Наказом міністерства охорони здоров,я України від 27 грудня 2000 року, медичній карті амбулаторного наркологічного хворого, а також в "Зошиті реєстрації медичних оглядів для встановлення фактів сп'яніння". В результаті ОСОБА_3 був взятий під нагляд лікарем-наркологом, та поставлений на диспансерний облік із діагнозом "психічні і поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю. Синдром залежності".
В подальшому, 02 серпня 2010 року у зв'язку із проханням самого ОСОБА_3, враховуючи всі обставини, в результаті засідання Лікарсько-Консультативній Комісії було прийнято рішення змінити діагноз на ""психічні і поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю із шкідливими наслідками", крім того, ОСОБА_3 був переведений із диспансерного обліку на профілактичний. Вважає, дії лікаря Комарової Ю.В., а також членів Лікарсько-Консультативній Комісії" та й взагалі дії Установи охорони здоров,я "Міська лікарня № 1 м. Ялти" цілком законними, отже у своєї діяльності вони керувались виключно вимогами діючого законодавства, зокрема Наказом міністерства з охорони здоров'я СРСР від 12 вересня 1988 року, та Інструкцією про порядок диспансерного обліку хворих, яка додається до вказаного Наказу. Доводи позивача та його представника, вважає необгрунтованими, оскільки ОСОБА_3 був повідомлений у телефонному режимі про поставлення його на диспансерний облік, проте цей факт ним замовчується, також зазначив, що лікарняна допомога пов'язана із знаходженням особи на обліку, носить цілком добровільний характер. Не має значення щодо питання поставлення на облік позивача, й його проходження психіатричного та наркологічного огляду, який мав місце 16 лютого 2010 року, так як такі не встановлювали подальше психіатричне та наркологічне здоров'я громадянина зокрема ОСОБА_3, а лише містять інформацію щодо придатності його до професії водія. Посилання позивача на порушення лікарями норм закону України "Про психіатричну допомогу" є хибними, отже лікар-нарколог у випадку поставлення на облік ОСОБА_3 не мав керуватись цим законом, оскільки цей закон він не має відношення до наркогології.
Представник відповідача Комарова Ю.В., у судовому засіданні проти позову заперечувала із наведених підстав, додавши, що дійсно нею проводилось освідчення ОСОБА_3 яке мале місце 13 квітня 2010 року. В результаті огляду, нею був зроблений висновок про знаходження ОСОБА_3 у станів алкогольного сп'яніння та він був взятий під нагляд та поставлений на диспансерний облік.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідача, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
Як встановлено судом, 13 квітня 2010 року до Установи охорони здоров,я "Міська лікарня № 1 м. Ялти" за направленням робітника органів внутрішніх справ був доставлений ОСОБА_3.
У результаті його огляду лікарем-наркологом Комаровою Ю.В. був даний консультативний висновок спеціаліста № 341 за яким ОСОБА_3, знаходився у стані алкогольного сп'яніння у результаті вживання алкоголю, в результаті, ОСОБА_3 був взятий під нагляд лікаря-нарколога(а.с.34, 42). Факт знаходження у стані алкогольного сп'яніння не заперечував й позивач ОСОБА_3, в свою чергу лікарь-нарколог керувалась у своїх діях положеннями наказу № 507 від 28 грудня 2002 року "Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги"(а.с.25,26).
Згідно із ст. 53 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я " з метою охорони здоров'я населення органи і заклади охорони здоров'я зобов'язані здійснювати спеціальні заходи профілактики та лікування соціально небезпечних захворювань зокрема (туберкульоз, психічні, венеричні захворювання, СНІД, лепра, хронічний алкоголізм, наркоманія), а також карантинних захворювань. Порядок здійснення госпіталізації та лікування таких хворих, у тому числі і у примусовому порядку, встановлюється законодавчими актами України.
За консультативним висновком № 341 лікаря-нарколога Комарової Ю.В., на підставі вимог Наказу міністерства охорони здоров,я СРСР № 704 від 12 вересня 1988 року та доданої до нього інструкції "Про порядок диспансерного обліку хворих хронічним алкоголізмом, наркоманіями, токсикоманіями, та профілактичного нагляду осіб які зловживають алкоголем, помічених у немедичному споживанні наркотичних та інших одурманюючих засобів без клінічних проявів захворювань", ОСОБА_3 був поставлений на диспансерний облік 13 травня 2010 року, із діагнозом "психічні і поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю. Синдром залежності"
Крім того, 02 серпня 2010 року відбулось засідання Лікарсько-Консультативної Комісії, рішенням якої ОСОБА_3 за його проханням був змінений встановлений раніше діагноз на ""психічні і поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю із шкідливими наслідками", також він був переведений із диспансерного обліку на профілактичний.
Суд не може погодитись із доводами позивача ОСОБА_3, про незаконність поставлення його на диспансерний облік, та порушення відповідачем вимог закону України "Про психіатричну допомогу", зокрема ст.11, на тих підставах, що лікарем-наркологом Комаровою Ю.В. проводився огляд ОСОБА_3 саме з приводу підозри на вживання ним алкоголю, результати огляду були задокументовані у відповідному консультативному висновку. Крім того, методика та режим підстав та необхідності постановки на диспансерний облік той чи іншої особи у конкретному випадку регулюється вказаним Наказом № 704 та доданої до нього інструкції.
Позивач ОСОБА_3, не надав суду докази які б спростовували правомірність постановлення його на диспансерний облік, при цьому, сам ОСОБА_3 не заперечував проти факту знаходження ним при огляді 13 квітня 2010 року у стані алкогольного сп'яніння.
Суд визнає хибними й доводи позивача про відсутність підстав щодо поставлення його на диспансерний облік із діагнозом "психічні і поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю. Синдром залежності" так як ним 16 лютого 2010 року було отримано відповідну довідку та сертифікат про психічний та наркологічний огляд де він був визнаний здоровим, отже як встановлено судом, дійсно 16 лютого 2010 року Установою охорони здоров,я "Міська лікарня № 1 м. Ялти" ОСОБА_3 було видано довідку серія 12 ЯЯЯ № 551516 про проходження психіатричного огляду, проте за його результатом ОСОБА_3 не має психіатричних протипоказань для виконання функцій водія, відповідно ж отриманого ОСОБА_3 сертифіката серії НОМЕР_1 він не має й наркологічних протипоказань для виконання також функцій водія.(а.с.10,11).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд зазначає, що на теперішній момент він не перебуває на диспансерному обліку, отже рішенням Лікарсько-Консультативної Комісії від 02 серпня 20010 року був переведений на профілактичний облік, оскільки відповідно до ч.3 ст. 60 Цивільно-процесуального Кодексу України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі та по яким у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Незаконність поставлення ОСОБА_3 на диспансерний облік у Установу охорони здоров,я"Міську лікарню № 1 м. Ялти" не знайшла свого підтвердження, фактично ж на теперішній час він й не перебуває на диспансерному обліку.
На підставі викладеного і керуючись ст. 53 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я ", ст. ст. 1, 3 – 8, 10, 11, 15, 60, 61, 158, 179, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Установи охорони здоров,я "Міська лікарня № 1 м. Ялти" про визнання незаконними дій з постановки фізичної особи на диспансерний облік та зобов'язання зняти з диспансерного обліку - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ –