Справа №2а-6332\10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2010 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого – судді Якухно О.М.,
з секретарем Турбал В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Покалівської сільської ради про прийняття домоволодіння на баланс, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач просить зобов’язати відповідача прийняти на баланс домоволодіння АДРЕСА_1 для отримання компенсації вартості домоволодіння мотивуючи тим, що вона має у власності вказаний житловий будинок в с.Коптівщина Овруцького району, який отримала у спадщину. Вона проживає в чистій від радіоактивного забруднення території, але будинок у неї на баланс не приймають.
Позивач просить справу розглядати без її участі.
Відповідач просить справу розглядати без участі представника, з вимогами погоджується.
Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач має у власності в с.Коптівщина Овруцького району домоволодіння АДРЕСА_1 яке отримала у спадщину після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями технічного паспорту, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядження КМ України № 17 від 12.01.93, с.Коптівщина Овруцького району Житомирської області відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст.35 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ (далі – Закон) компенсація громадянам за втрачене у зв’язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до ст.4 цього Закону включає грошову компенсацію у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, громадянам, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно, яке не може бути перевезено із зазначених територій.
Спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року і на час отримання спадщини відповідно до ст. 548 (525) ЦК України 1963 року позивач не проживала на території радіоактивного забруднення, що вбачається з копії паспорта.
Відповідач відмовив у прийнятті домоволодіння на баланс, оскільки померлий не мав статусу переселенця.
На час смерті ОСОБА_2 норма ст.35 Закону також передбачала виплату компенсації спадкоємцям, які одержали майно на радіоактивно забрудненій території.
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до п.1 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою КМ України від 15.07.97 № 755 (далі – Положення), що діяло до 28.11.09, моментом звернення громадянина щодо отримання грошової компенсації стосовно спадкового майна є дата подання громадянином заяви про здачу на баланс місцевих органів виконавчої влади майна, що перейшло йому у спадок.
Позивач звернувся із відповідною заявою після прийняття Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою КМ України від 18.11.09 № 1243 (далі – Порядок), якою встановлено новий порядок виплати компенсації.
Статтею 1 Порядку передбачено, що дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.
Пунктом 5 Порядку визначено, що спадкоємці громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на грошову компенсацію за втрачене спадкодавцем нерухоме майно, якщо така компенсація була нарахована, але не отримана переселенцем , відповідно до норм ЦК України.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров’я довкілля, а тому суд вважає, що відмовляючи у постановці на чергу для отримання компенсації обтяжується становище позивача, яка вимушена використовувати своє право власності в більш небезпечних для здоров’я умовах відносно свого постійного місця проживання, чим порушується її конституційне право на безпечні умови життя.
Застосування вищевказаного Порядку суд вважає неможливим у зв’язку тим, що його норми суперечать вимогам п.6 ст.35 Закону, яка передбачає отримання компенсації за спадкове майно , а не лише нарахованої компенсації переселенцю, що помер. Питання отримання компенсації спадкоємцем майна, що передбачено Законом, Порядком не врегульовано.
Пункт 28 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" був визнаний неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08.
Згідно п.п.5 та 6 Рішення Конституційного Суду України положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли наслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“, визнаних неконституційними, а тому з дня рішення КСУ було відновлено редакцію п.6 ст.35 Закону, яка діяла до 1.01.08.
На підставі викладеного, суд вважає , що вимоги підлягають задоволенню.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 8,50 грн., а тому з відповідача на його користь слід стягнути вказані судові витрати.
Керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 112, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Зобов’язати Покалівську сільську раду Овруцького району Житомирської області прийняти на баланс належне ОСОБА_1 домоволодіння АДРЕСА_1.
Стягнути з Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8,50 грн..
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в Київський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ :