Україна АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 -643 2006 року Головуючий у 1 інстанції Орел С.І.
Категорія ст.186 ч.2 КК Доповідач Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Черкаської області у складі:
головуючого Щепоткіної B.В.
суддів Охріменка І.К., Цинди P.M.
з участю прокурора Кругляк Н.М.
засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянула кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 на вирок- Золотоніського міськрайонного суду Черкаської
області від 14.06.2006 року, яким
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, не працюючий, з середньою освітою, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину, раніше судимий за вироком Золотоніського міськрайонного суду від 14.02.2006 року за ч.І ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим терміном 2 роки, проживаючий в АДРЕСА_1 засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного
покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком
Золотоніського міськрайонного суду від 14.02.2006 року і остаточно
визначено до відбування ОСОБА_1 4 роки 3 місяці позбавлення волі.
ОСОБА_2, українець, проживаючий в АДРЕСА_2, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину, не працюючий, з середньою освітою, раніше судимий:
-08.09.2000 року Турківським районним судом Львівської області за ч. 1 ст.75 КК України на 6 Місяців виправних робіт
-19.02.2001 року Пирятинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 17, ч.З ст.81, ст..43 КК України( в редакції 1960 року) на З роки позбавлення волі засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
В строк відбування покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зараховано термін їх затримання, відповідно до вимог ст..115 КПК
України з 10 по 13 квітня 2006 року.
Запобіжний захід засудженим змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взято обох засуджених під варту із залу суду.
Згідно вироку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за те, що вони 27.03.2006 року, близько 18-ї год., знаходячись в АДРЕСА_2, в лісосмузі, поблизу автодороги Бориспіль-Запоріжжя, за попереднім зговором між собою, застосовуючи стосовно ОСОБА_5 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрали належні останньому гроші в сумі 1860 грн.
В своїх апеляціях:
-засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність йото вини у вчиненні вказаного злочину та правильності кваліфікації скоєного, посилаючись на обставини, що пом'якшують його покарання, зокрема, щире його розкаяння, відшкодування завданих злочином потерпілому матеріальних збитків, що він на час постановлення вироку працював, на утриманні має дочку 10.06.2006 року народження, просить пом'якшити призначене йому покарання
-в доповненні до апеляції, погодженому з засудженим ОСОБА_2, захисник останнього ОСОБА_3, просить вирок змінити, пом'якшити призначене засудженому покарання з використанням вимог ст..69 КК України або звільнити його від відбування покарання, відповідно до вимог ст..75 КК України. При цьому апелянт посилається на те, що судом при постановленні вироку не враховані всі обставини, що пом'якшують покарання засудженого ОСОБА_2, зокрема знаходження на утриманні засудженого малолітньої дочки ОСОБА_6, примирення його з потерпілим ОСОБА_5, позитивною характеристикою по місцю роботи його молодий вік.
-засудженийОСОБА_1 вважає вирок надто суворим, посилаючись на те, що суд не врахував о'бставини, що пом'якшують його покарання, а саме, щире розкаяння та сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування матеріальної шкоди, позитивні характеристики по місцю його проживання, а тому просить пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши вимоги ст..69 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали відповідні апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи цих апеляцій та доповнення до них, колегія судців вважає, що апеляція та доповнення до неї засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини засуджених у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку , відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюються в апеляціях.
Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковано судом вірно за ч.2 ст. 186 КК України і ніким з апелянтів дана кваліфікація не оспорюється.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст..65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, характеризуючі його з позитивного боку, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. При цьому, судом вірно ОСОБА_1 призначено покарання, відповідно до вимог ст..71 КК України, за сукупністю вироків, так як засуджений в період відбування покарання за попередній злочин вчинив новий.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 за сукупністю вироків призначено фактично мінімальне покарання то судова колегія не вбачає підстав для його пом'якшення.
Що стосується засудженого ОСОБА_2 то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні цьому засудженому покарання недостатньо враховані всі обставини, що пом'якшують його покарання. Так, судом не прийняті до уваги ті обставини, що на утриманні засудженого знаходиться дочка ОСОБА_6, що на час постановлення вироку ОСОБА_2 займався суспільно корисною працею, працював в ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніським».
Враховуючи наведене, обставини, викладені у вироку та в даній ухвалі, які пом'якшують покарання засудженому ОСОБА_2 за відсутністю обставин, що обтяжують його покарання та за наявністю позитивно характеризуючи його даних по місцю його проживання та роботи, колегія суддів вважає, що зазначені обставини знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і дають підстави, відповідно до вимог ст.69 КК України, пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання.
Разом з тим, засуджений ОСОБА_2 повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі, враховуючи те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив тяжкий злочин і його виправлення можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства на певний строк, а тому підстав для звільнення його від покарання, згідно ст.75 КК України не має.
Така міра покарання обом засудженим є необхідною й достатньою для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.
Оскільки судом в резолютивній частині вироку не зазначено початок строку відбування покарання засудженими то суду необхідно, в порядку ст.,411 КПК України уточнити початок перебігу такого строку.
На підставі наведеного та керуючись ст..ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію та доповнення до неї засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, апеляцію засудженого ОСОБА_2 та доповнення до неї захисника ОСОБА_3 погодженого з цим засудженим задоволити частково.
Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2006 року стосовно засудженого ОСОБА_1 залишити без змін, стосовно засудженого ОСОБА_2 змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст. 186 КК України, з застосуванням вимог ст..69 КК України, на З/три/ роки позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без змін.
В порядку ст..411 КПК України суду першої інстанції уточнити початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Судді: підписи: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду Черкаської області