Справа № 22ц- 7768 /10 Суддя першої інстанції Ямкова О.О.
категорія 46 Суддя-доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 листопада 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання: Єфименко О.М.,
за участю: позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представників сторін ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2010р.
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
встановила:
У квітні 2009р. ОСОБА_2 пред’явила позов до ОСОБА_3 про поділ спільного майна набутого за час шлюбу, уточнивши який кінцево просила виділити їй у власність: 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, меблеву стінку, м’який куточок, телевізор, шафу-вішалку, пральну машину, холодильник, кухонний куточок, а відповідачу: 1/3 частки цієї ж квартири, два автомобіля, 2 гаража, 2 металевих контейнера, кондиціонер, розкладне крісло, тумбу під телевізор, музичний центр, торшер, люстру, журнальний столик, дві одежні шафи, комплект кухонних меблів, килим, праску зі стягненням на її користь 11044 грн. 96 коп. компенсації за різницю у частках.
У липні 2009р. ОСОБА_3 пред’явив зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ спільного майна набутого в період шлюбу, уточнивши який кінцево просив виділити йому у власність 2/3 частки вказаної квартири, два автомобіля, два гаража, два металевих контейнера, а всього на 511976 грн. 28 коп. Решту майна просив виділити позивачці зі стягненням на її користь 71595 грн. 55 коп. компенсації.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2010 року первісний та зустрічний позови задоволено частково. Постановлено виділити у власність позивачки 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, меблеву стінку, м’який куточок, телевізор, шафу-вішалку, пральну машину, холодильник, кухонний куточок, кондиціонер, розкладне крісло, тумбу під телевізор, музичний центр, торшер, люстру, журнальний столик, дві одежні шафи, комплект кухонних меблів, килим, праску, а всього на 214011 грн. 33 коп., а відповідачу 2/3 частки цієї ж квартири зі стягненням з відповідача на користь позивачки 6884 грн. 41 коп. компенсації за різницю у вартості її частки в спірній квартирі, 65494 грн. 14 коп. компенсації за реалізоване спільне майно, 763 грн. 56 коп. витрат за проведення експертиз.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність рішення суду просила його скасувати і ухвалити нове про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити частково.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_3 у шлюбі з березня 1989р. по березень 2009р. від якого вони мають повнолітню доньку на утримання якої відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 5800 грн.
За час шлюбу сторони набули рухоме та нерухоме майно на загальну суму 725988 грн. 28 коп.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що відповідач хоча і розпорядився частиною спільного майна на свій розсуд, але це не є підставою для відступу від засад рівності часток сторін при поділі спільного майна.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ч.2 ст.70 СК при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.
З матеріалів справи вбачається, що одразу ж після припинення шлюбних відносин відповідач без згоди позивачки (ч.2 ст.68 СК) продав їх спільне майно, а саме: два автомобіля, два гаража, два металевих контейнера, загальною вартістю 178022 грн. 28 коп. без компенсації позивачці за належну їй частку.
Наведені обставини свідчать про наявність підстав, передбачених ч.2 ст.70 СК для збільшення частки позивачки при поділі спільного майна з виділенням у її власність Ѕ частки квартири АДРЕСА_1. До того ж суд і арифметично невірно визначив частку позивачки як в першому поверсі спірної квартири, яка виходячи з встановлених ним фактів мала б складати не 1/4, а 28/100 (16000 – 7000 х 100 : 2), так і в цілому по квартирі з урахуванням добудови не 1/3, а 37/100 (85796,76 + 97254,5 х 100 : 500932).
Доводи апеляційної скарги щодо невірного розподілу судових витрат не можна визнати обґрунтованими, так як позивачка за проведення судових експертиз сплатила не 2078 грн. 04 коп., а 1572 грн. 12 коп., з який 763 грн. 56 коп. їй відшкодовується за рішенням суду. При цьому суд також враховував, що і відповідач поніс витрати за проведення судових автотоварознавчих експертиз (а.с.248, 254).
З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в частині поділу спірної квартири за первісним і зустрічним позовами в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.307-309 ЦПК, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2010р. в частині поділу квартири за первісним і зустрічним позовами змінити виділивши у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3 по Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 з виключенням з рішення суду висновку про стягнення 6884 грн. 41 коп. компенсації.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: