Справа 20600 Голов. в 1 інстанц. Бухтіярвоа І.О.
Категорія 27 Доповідач Зубова Л.М.
У Х В А Л А
Іменем України
16 листопада 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючий Зубова Л.М.
судді Азевич В.Б., Єлгазіна Л.П.
секретар Голубцов А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про визнання договору недійсним
з апеляційною скаргою позивача
на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2010 року .
Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача - ОСОБА_4, представника відповідача - ОСОБА_4 нотаріуса Казакової , перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд , -
в с т а н о в и в:
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено , з чим не погодився позивач і у апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати, ухвалити рішення про задоволення його позову , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неналежну оцінку доказів у справі , зокрема , зазначив , що суд не допитав свідків на підтвердження суми , яку він фактично отримав за договором позики, не врахував , що він фактично заплатив борг , зокрема , шляхом звернення на заставлену квартиру.
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 57 ЦК України 1963 року угода , укладена внаслідок обману , а також угода , яку громадянин змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого.
Зі справи видно , що за нотаріально посвідченим договором позики з заставою квартири від 10.03.2000 року( а..с51) позикодавець ОСОБА_3 позичив ОСОБА_2 20 000 грн. строком до 10.03.2002 року, 2.04.2002 року ( а..с96) за виконавчим написом звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала позивачу та передана у заставу відповідачу.
У червні 2009 року ( а..с31) ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 з позовом про визнання договору позики недійсним , в позовній заяві посилався на укладення договору під впливом обману, зазначав , що відповідач використав скрутне матеріальне становище позивача, збіг тяжких обставин ( а..с33), внаслідок чого позивач отримав гроші не у сумі 20000 грн., як зазначено у договорі , а у сумі 10 000 грн.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно ст. 374 ЦК України 1963 року позичальник вправі заперечувати договір позики за його безгрошовістю , доводячи , що гроші або речі в дійсності зовсім не одержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості , ніж зазначено в договорі.
У випадках, коли договір позики повинен бути укладений у письмовій формі ( стаття 375 цього Кодексу) заперечення його за безгрошовістю шляхом свідоцьких показань не допускається, за винятком випадків кримінально карних дій.
Відмовляючи у задоволенні позову суд 1 інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не надав доказів про те, що договір був укладений під впливом обману , збігу тяжких обставин і ці висновки підтверджено сукупністю узгоджених між собою доказів , яким суд надав оцінку у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України
Позаяк закон покладає тягар доказування на позивача , який не довів позов , а відповідач не визнав обставини , на які посилався позивач , то суд дійшов підставних висновків про відмову у задоволенні позову , які не спростовані доводами апеляційної скарги.
Не вливають на правильність висновків суду посилання позивача, як на доказ ,на покази свідків , яких суд не допитав на підтвердження отримання ним меншої кількості грошових коштів -
у сумі 10 000, а не 20 000 грн., як зазначено у договорі , позаяк письмових доказів спростування нотаріально посвідченого договору в цій частин вимог не надано , а законом передбачено допустимість лише письмових доказів для доведення факту одержання грошових коштів у меншій кількості , ніж встановлено договором .
Для задоволення позову про визнання угоди недійсною не мають правового значення доводи позивача про погашення заборгованості шляхом звернення на стягнуте майно, позаяк вимоги про застосування наслідків визнання угоди недійсною не заявлено .
В порядку ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд вважає необхідним виключити посилання в мотивувальній частині рішення суду на ст. 1048,1047,1051 ЦК України 2003 року , оскільки правовідносини , що виникли врегульовані ЦК України 1963 року , але при правильному розрішенні спору помилкове посилання суду на матеріальний закон не є підставою для скасування рішення суду, оскільки суд розрішив спір правильно , фактично у відповідності до вимог ЦК України 1963 року, яким керується і апеляційний суд при перевірці законності рішення.
Керуючись статтями ст. 308, 303 ч.1 ЦПК України , апеляційний суд , -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до касаційного суду протягом 20 днів з дня проголошення .
Головуючий Судді