Справа 20369                                                                                 Голов в 1 інст.  Суханова А.В.

  Категорія 21                                                                                                 Доповідач  Зубова Л.М.

                  Ухвала

             Іменем України

2 листопада     2010 року                                                                                                       м.Донецьк                        

Апеляційний суд Донецької області у складі:

 головуючий суддя  Зубова  Л.М.

 судді Єлгазіна Л.П., Азевич В.Б.

 секретар Метейко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за  позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3  

 про визнання   недійсним   договору  дарування

 з апеляційною скаргою   вповноваженого представника   відповідача   ОСОБА_4

 на рішення   Центрально- Міського районного суду м.  Макіївки  від 24 вересня    2010 року.

Вислухавши доповідача, пояснення позивача ,його представника  ОСОБА_5, пояснення  представників  відповідача -  ОСОБА_4 і ОСОБА_6,  перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -

                                                       в с т а н о в и в :

Рішенням Центрально- Міського районного суду м.  Макіївки  від 24 вересня    2010 року  позов  задоволений,    суд   визнав  недійним  , укладений між сторонами у  справі ,  договір дарування  від 17 травня 2008 року , за яким позивач  подарував   відповідачеві  належні йому   62\100  домоволодіння  у м. Макіївка ,72, сторони повернуто  у  первісний стан , позивачеві  повернуто на  праві власності   спірна  частина будинку, з чим не погодився  відповідач і  у  апеляційній скарзі просив  рішення суду  скасувати та ухвалити  рішення     про  відмову  у задоволенні позову , посилаючись на    невідповідність висновків  суду  фактичним обставинам справи , неналежну оцінку  судом  обставин справи та наданих доказів. .  

Апеляційний суд  вважає,  що апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України   під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

            Відповідно до ст. 60 ЦПК України   кожна сторона зобов'язана довести ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до  ст. 212 ЦПК України  суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

 Згідно ст. 203ч.3 волевиявлення учасника  правочину  має бути вільним   і  відповідати його внутрішній волі .

Згідно ст. 229 ЦК України якщо особа , яка вчинила правочин, помилилася  щодо обставин , які мають  істотне значення, такий  правочин   має  бути  визнаний  судом  недійсним .

Істотне значення  має помилка   щодо  прав  і обов’язків  сторін, таких властивостей  і  якостей  речі, які значно знижують  її цінність   або можливість використання  за цільовим призначенням.

Задовольняючи позов , суд 1 інстанції, погодився з  доводами   позивача  про те, що він є  одинокою ,хворою   людиною похилого віку , ІНФОРМАЦІЯ_1, після  смерті   дружини  не мав  наміру  за  свого життя  відчужувати   єдине  для  нього житло, що  підтвреджено сукупністю  узгоджених між собою  доказів , а саме -   висновками   медичної експертизи  ( а..с74-77), поясненнями  свідка  ОСОБА_7, та  с уд дійшов   висновку  про те  , що зазначені   докази  підтверджують  доводи позивача про те, що    ( а..с34),  маючи   на  момент   підписання   договору дарування  вади зору,  підтверджені висновком  експертизи , які  не  дозволяли  позивачу  самостійно  читати  ( а..с74-77), позивач помилився    стовно  природи правочину - позивач вважав  ,що   він підписав заповіт , маючи надію  на  надання йому  допомоги,  якої потребує за станом  здоров’я.

 За матеріалами  справи згідно  договору  дарування, укладеного між сторонами  17.05.2008 року, позивач подарував  відповідачу    62\100 частини житлового будинку  з господарськими    побудовами   у м. Макіївка , вул. Кольцова , 72, які  належали дарувальнику  на праві приватної власності  на підставі  рішення  Центрально-Міського  народного суду м. Макіївки  від 22.05.1992 року( а..с . а..с10-11), а  неодноразово вточнивши позовну  заяву ( а.с.4,35) позивач  просив  визнати цей договір недійсним на підставах , вказаних  у ст. 203,229 ЦК України і зазначав , що  при  укладенні договору  він    вважав , що  підписує  заповіт  оскільки він не мав  наміру його життя відчуджувати належну  частку  будинку ( друга частка   належить   відповідачу ),  посилався  , що іншого  житла не має , після укладення договору  дарування    позивач   продовжував  проживати у  будинку, відповідач не вимагав   від  нього передачі   подарованої нерухомості .

 Враховуючи викладене  , суд 1 інстанції   ухвалив   рішення   , яке ґрунтуються  на сукупності  узгоджених між собою доказів ,яким суд надав  оцінку  у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України ,  та  не спростовано   доводами апеляційної скарги про неправильну оцінку  судом  наданих доказів , тому   апеляційну скаргу слід  відхилити.

Керуючись ст. 308 , 303 ч. 1 ЦПК України , апеляційний суд,-

                                                       ухвалив:

 Апеляційну скаргу відхилити.

 Рішення  Центрально- Міського районного суду м.  Макіївки  від 24 вересня    2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно та  може бути  оскаржена у  касаційному порядку безпосередньо  до касаційного суду  протягом 20 днів   з дня проголошення.

Головуючий                                                      Судді