УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-72 2006 р. Категорія ст. 165-3,382 ч. 1 КПК України
Головуючий в суді 1 інстанції ПРІТЧЕНКО С.І.
Доповідач в апеляційній інстанції ЛІТВІНЦЕВ В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЛІТВІНЦЕВА В.М.
суддів ДЕМИДЕНКА А.І., ОХРІМЕНКА І.К.
з участю прокурора ЛИСАЧЕНКА В.М.
. та обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляції витребувані з місцевого суду матеріали окремого судового провадження № 4-39\06 у зв'язку із апеляцією обвинуваченого ОСОБА_1 на постанову Христинівського райсуду Черкаської області від 31 липня 2006 року про продовження терміну тримання під вартою(як запобіжного заходу) до 3-х місяців, в порядку ст. 165-3 КПК України, відносно
ОСОБА_1, уродженця м. Христинівка і жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, не одруженого, раніше неодноразово судимого:
-28.03.1995 р. за ст. ст. 215-3 ч. 2, 145 ч. 2, 42 КК України (в ред.. 1960 року) до 3-х років gозбавлення волі;
· 6.11.1998 р. за ч. 1 ст. 229-6, 46-1 КК України до одного року позбавлення волі із звільненням від покарання, з іспитовим строком на один рік;
· 3.08.2001 р. за ст. ст. 81 ч. З, 89 ч. 1, 141 ч. 3,144 ч. 2, 42 КК України(в редакції 1960 року) до 3-х років 6 місяців позбавлення волі, -
встановила:
ОСОБА_1 органом досудового слідства в даний час пред'явлено обвинувачення у вчиненні трьох епізодів незаконного збуту за гроші наркотичного засобу: ацетильованого опію 0,04 гр. та 0,06 гр. в перерахунку на суху речовину і 239 гр. не висушеної макової соломки, що мало місце в смт. Верхнячка Христинівського району, відповідно, 12.04.06 p., 13.04.06 p. та 15.05.2006 року, тобто за ч. 2 ст. 307 КК України за ознакою «повторності» (постанова від 25.05.2006 p.).
Кримінальна справа за цими епізодами злочинної діяльності ОСОБА_1 порушувалася слідчими СВ Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області, відповідно, 21.04.06 p., 19.05.06 p. та 22.05.2006 року; слідчий Чекаленко П.М. продовжує розслідування по справі в даний час. Кримінальні справи об'єднані в одне провадження під загальним НОМЕР_1.
15 травня 2006 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 115 КПК України, а 18 травня 2006 року звільнено з ІТТ Христинівського РВ УМВС.
19 травня 2006 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 115 КПК України та поміщено в ІТТ Христинівського РВ УМВС. 22 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 продовжено строк затримання до 5-й діб, а 24 травня 2006 року відносно нього судом обрано запобіжний захід - взяття під варту.
Перше і друге рішення щодоОСОБА_1 ним не оскаржувалися.
Як видно з протоколу допиту ОСОБА_1 в якості обвинуваченого та його апеляції, винним себе він не визнає, давати показання, відповідати на запитання по суті пред'явленого обвинувачення - не бажає.
31 липня 2006 року слідчим за згодою в. о. прокурора району до Христинівського районного суду внесено подання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, з урахуванням повернення даної справи 7.07.06 р. на додаткове розслідування, до трьох місяців(о\п - а. с. 1), яке в той же день судом за участі прокурора та слідчого було розглянуте в порядку ст. 165-3 КПК України і задоволене. Суд погодився з мотивами і вимогами подання у повному їх обсягу(постанова, друк, текст - о\п а. с. 4).
Прокурор підтримав подання, обвинувачений ОСОБА_1 в судове засідання не викликався; вівся протокол судового засідання(о\п - а. с. 3).
В апеляції обвинуваченого ОСОБА_1, яка надійшла безпосередньо до апеляційного суду області 3.08.06 р.(вх. № НОМЕР_2), останній акцентує увагу на відсутність у справі доказів його винності, так як ніякого злочину він не вчинював, а справа проти нього сфабрикована слідчими органами, які порушили закон. Сама ж постанова суду від 31.07.06 р. також є незаконною, оскільки в її мотивувальній частині суд не зазначив підстави такого свого рішення, а в резолютивній частині - не зазначено конкретний строк(дата) закінчення санкції, що продовжена судом, та строки і порядок оскарження постанови. Вказує на порушення встановленої законом процедури розгляду подання про продовження строків тримання під вартою, зокрема через те, що судове засідання проводилось без його участі. Наполягає на скасуванні постанови суду і виклику його в засідання апеляційного суду на розгляд власної апеляції. Про обрання йому іншого запобіжного заходу - в апеляції ОСОБА_1 не йдеться; змін чи доповнень до неї - в суд не надходило.
Матеріали окремого судового провадження на вимогу суду надійшли 14.08.06 р.(вх. № НОМЕР_3). В судове засідання на 17.08.2006 р. з'явився прокурор з ксерокопіями, на вимогу суду, окремих документів кримінальної справи № 1900600042, яка 10.08.2006 р. направлена слідчим до відділення судово-психіатричної експертизи ЧОПЛ у м. Сміла.
В задоволення письмового клопотання обвинуваченогоОСОБА_1, який перебуває під вартою в умовах СІЗО НОМЕР_4 м. Черкаси, останній був доставлений в засідання апеляційного суду, де прийняв безпосередню участь у розгляді власної апеляції.
При перевірці рішень суду першої інстанції зазначеної категорії передбачені максимально стислі строки, судове слідство не провадиться, протокол судового засідання - не ведеться( ст. ст. З82 ч. 1, 362 ч. 9 КПК).
Заслухавши доповідача, апелянта - обвинуваченогоОСОБА_1, який підтримав апеляцію і, вдавшись до власної оцінки зібраних по справі доказів, дій слідчих органів по їх збиранню та закріпленню, стверджував про свою невинуватість та неможливість для нього довести свою правоту в умовах ізоляції від суспільства, через що наполягав на скасуванні постанови суду щодо продовження терміну перебування його під вартою; прокурора про правильність цього судового рішення і необхідність перебування ОСОБА_1 під час досудового слідства тільки в умовах тримання його під вартою; вивчивши і перевіривши відповідно до вимог ст. 365 КПК України матеріали окремого судового провадження № 4-39\06 р. та ксерокопії документів кримінальної справи № 1900600042 з даного питання у режимі, що забезпечує нерозголошення даних досудового слідства, перевіривши доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_1 у всіх її варіантах, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення через наступне.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні трьох епізодів умисного і корисливого злочину, за які законодавцем встановлено покарання тільки у вигляді позбавлення волі і на строк набагато більший, а ніж три роки: від 5-й до 10-и років позбавлення волі з обов'язковою конфіскацією майна(ч. 2 ст. 307 КК України). У злочині, який визначається законом як тяжкий (ч. 4 ст. 12 КК України).
На момент прийняття судом першої інстанції рішення щодо міри запобіжного заходу відносноОСОБА_1, а тим більш на момент продовження строків тримання його під вартою до 3-х місяців, в розпорядженні слідства і суду(незважаючи на заперечення обвинуваченим своєї причетності до незаконних дій з наркотиками) була достатня кількість даних, що вказували на протилежне. Здобуті вони у визначеному законом порядку, містять достатні дані про наявність ознак злочину в діях певної особи.
Порушень ст. 106 КПК, як і порушень ст. 165-2 КПК України по справі також не виявлено. На своє затримання, а також продовження строків затримання та обрання 24.05.2006 року запобіжного заходу - взяття під варту обвинувачений не скаржиться.
Строк досудового слідства по даній справі у встановленому порядку продовжений до 3-х місяців в. о. прокурора Христинівського району(постанова від 26..07.06 р. - о\п а. с. 2) у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема призначення та проведення судово-психіатричної експертизи обвинуваченого ОСОБА_1
Як видно з протоколу судового засідання від 31.07.2006 року порушень судом встановленої законом процедури розгляду справ даної категорії(ч. З ст. 165-3; п. п. 19, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.03 р. «Про практику застосування судами... продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства») не було. Доставка(явка) обвинуваченого, щодо якого надійшло подання, не є обов'язковою. Питання про його участь в розгляді подання вирішується суддею на власний розсуд в кожному конкретному випадку і з урахуванням поданих клопотань, які з боку ОСОБА_1, згідно матеріалів провадження, були відсутні.
Недосконалість постанови, в якій дійсно не вказані конкретний строк(дата) закінчення запобіжного заходу, порядок і строки її апеляційного оскарження, не має даних про вручення копії постанови обвинуваченому - не являються підставою для скасування постанови, так як це не призвело фактично до порушення праваОСОБА_1 на захист. Якому, як це видно із апеляції, добре відомі її зміст та недоліки, апеляція подана з дотриманням передбачених ч. 4 ст. 165-3 КПК строків, прийнята судом до апеляційного провадження і розглянута ним в судовому засіданні за безпосередньої участі скаржника.
Підстави ж такого свого рішення судом в мотивувальній частині постанови викладені і є достатньо переконливими.
За таких умов, не входячи в оцінку доказів винності ОСОБА_1 з точки зору їхньої достовірності чи достатності і не вирішуючи у інший спосіб наперед питання про доведеність(чи недоведеність) його вини в інкримінуємих злочинах, як намагається це робити апелянт, зважуючи на дані про особу ОСОБА_1, який вже має три судимості, в т.ч. за незаконні дії з наркотиками і притягується до кримінальної відповідальності за це знову, вини не визнає, ніде не працює, своєї сім'ї не має, - то можна з достатньою вірогідністю зараз прогнозувати, що перебуваючи на волі під тягарем такого тяжкого обвинувачення і можливості засудження до реального позбавлення волі і на тривалий строк з конфіскацією майна ОСОБА_1 може залишити місце свого постійного проживання, ухилитися від слідства і суду, намагатися вплинути на свідків, які його викривають, приховати від конфіскації власне майно, перешкоджаючи встановленню істини по справі з метою зменшити або уникнути взагалі відповідальності за скоєне.
До того ж, не маючи легальних засобів для існування, ОСОБА_1 на волі продовжить займатися протиправною корисливою діяльністю по збуту наркотиків, чим, згідно до пред'явленого обвинувачення, він займався і раніше.
Обставин, передбачених ст. 150 КПК України, апелянт не наводить.
Тому колегія суддів, як і суд першої інстанції, приходить до висновку, що за час, який минув, обставин, які б слугували підставою для скасування або зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш менший, - не виникло. Застосування ж до ОСОБА_1 замість тримання його під вартою більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку (і в даний момент досудового слідства) не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки цієї особи і було б неправомірним.
Застава, як передбачений ст. ст. 154-1, 149 КПК інший вид запобіжного заходу, до матеріально неспроможних осіб не застосовується.
Сам обвинувачений про можливість обрання йому іншого запобіжного заходу нічого не говорить(ст. 365 КПК України).
Виходячи з наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 ч. 2, 382, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Христинівського райсуду Черкаської області від 31 липня 2006 року про продовження строку тримання під вартою до 3-х місяців обвинуваченогоОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду