Справа № 22ц-19528 /2010 Головуючий по 1-й інст.
Категорія-24 суддя – Коваленко В.В.
Доповідач: суддя – Хейло Я.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого: судді Новікової Г.В.
суддів:Маширо О.П., Хейло Я.В.,
при секретарі Яменко А.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу ВАТ «Донецькобленерго» на рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» про визнання недійсним рішення про визначення суми збитків, визнання недійсним розрахунку заборгованості, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Донецькобленерго» про визнання недійсним акту про порушення, визнання недійсним рішення про визначення суми збитків, мотивуючи свої вимоги тим, що 3 квітня 2009 року відносно нього було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення у якому зазначено, що у його будинку мале місце самовільне підключення до власної електричної мережі поза засобом обліку електричної енергії та визначено розмір збитків у сумі 15973,76 грн. Він не згоден з висновками ВАТ «Донецькобленерго», зробленими у акті, оскільки у нього відсутнє посилання на адресу приміщення, де було виявлено порушення,не складено схему самовільного підключення, він не зміг взяти участь у засіданні комісії по розгляду акту та принести свої заперечення з приводу факту порушення та розміру нарахованих збитків. Крім того, працівниками ВАТ «Донецькобленерго» було допущено фальсифікацію доказів при складанні акту та на підтвердження виявленого порушення зазначено що у будинку нібито демонтовано провід діаметром 6мм2, що не відповідає фактичним обставинам справи. З наведених підстав просив суд визнати недійсним акт про порушення Правил користування електричною енергією від 03.04.2009 року,визнати недійсним рішення про нарахування збитків від 03.04.2009 року у сумі 15973,76грн. та визнати недійсним розрахунок заборгованості за актом.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю.
В апеляційній скарзі представник ВАТ «Донецькобленерго» ставить питання про скасування рішення суду та відмову у задоволенні заявлених вимог, оскільки вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
В засіданні апеляційного суду представник ВАТ «Донецькобленерго» Жиліна А.І. доводи апеляційної скарги повністю підтримала та просила її задовольнити.
ОСОБА_3 в засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду залишити без зміни.
Апеляційний суд, заслухав суддю - доповідача,сторони, вивчив матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови „ Про судове рішення у цивільній справі ” № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Обгрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Ухвалюючи рішення про повне задоволення вимог позивач, суд першої інстанції виходив з того, що акт про порушення Правил користування електричною енергією від 3 квітня 2009 року, складений відносно позивача з численними порушеннями Правил користування електричною енергією для населення, викладені в акті обставини належним чином не підтверджені та є припущеннями відповідача.
Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають вимогам закону.
Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність складання акту про порушення правил користування електричною енергією працівниками ВАТ „Донецькобленерго" та нарахування на підставі цього акту фінансових санкцій.
Разом з тим згідно зі ст. 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захи ст.
Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Акт про порушення правил користування електроенергією складений працівниками ВАТ „Донецькобленерго", які діяли як посадові особи і на підставі відповідних положень вказаних вище правил.
Таким чином, оскарження дій лише щодо факту складення акта, як і самого акту та нарахованим по ньому фінансовим санкцій, які не встановлюють для позивача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав.
Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема при визнанні дій відповідача щодо відключення від електропостачання неправомірними та відшкодування шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаному акту та нарахованим фінансовим санкціям.
Проте таких позовних вимог ніхто зі сторін не заявляв.
Відповідно до вимог ст. 309 ч. 1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Таким чином, рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.303-304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ВАТ «Донецькобленерго» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» про визнання недійсним рішення про визначення суми збитків, визнання недійсним розрахунку заборгованості відмовити.
Рішення апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: