Справа № 2-а-3309/10

П О С Т А Н О В А

І  М  Е  Н  Е  М     У  К  Р  А  Ї  Н  И

29 листопада 2010 року                                      м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:                             головуючого судді   Рахманкулової І.П.

 при секретарі  Верещагіній А.О.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про  визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

    12 жовтня 2010 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання незаконними дій, стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни за 2009 та 2010 рік по 11.10.2010 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" їй щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені частиною 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії безпідставно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач у позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, в яких просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те,  що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.   Відповідач у запереченні на позов заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до поданих сторонами заяв та положень частини 1 ст. 41 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін, без здійснення технічної фіксації.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2010 року залишено без розгляду частину позовних вимог позивача про визнання незаконними дій відповідача та стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 11.04.2010 року з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача стосовно захисту порушених прав за період з 12.04.2010 року по 11.10.2010 року, виходячи зі змісту позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачається статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. № 107 текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. № 107 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України 22.05.2008 року рішення №10-рп/2008, відновлено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у попередній редакції.

    Посилання відповідача на постанову  Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою відповідач керувався при нарахуванні позивачу підвищення до пенсії, суд вважає безпідставним.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку соціальної державної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір 30% мінімальної пенсії за віком, а не розмір, визначений постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року, якою керувався відповідач.

Положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги позивача про  захист порушеного права підлягають задоволенню шляхом визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії у розмірі відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 12.04.2010 року по 11.10.2010 року, оскільки саме такий період заявлений позивачем у позовній заяві.

    На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 11, 94, 99, 100, 158 - 163, 183-2, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова щодо виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 12.04.2010 р. по 11.10.2010 року - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з  12 квітня 2010 року по 11 жовтня 2010 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. у відшкодування судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

    Апеляційна  скарга на  постанову  суду  подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

         С у д д я                                                                      І.П. Рахманкулова