Справа № 2-а -3478  /10

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 листопаду 2010 року                                   м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя                                 Тимченко О.О.,

при секретарі                                   Соєнко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій відповідача незаконними, зобов’язання відповідача до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову, позивач ОСОБА_1 звернувся   до УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії, оскільки після попереднього перерахунку пенсії минуло два роки. Позивач вважає, що при перерахунок пенсії мав застосовуватися показник заробітної  працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік що передує року звернення за призначенням (перерахунком пенсії), тобто показник за 2009 рік . Відповідач при перерахунку пенсії протиправно застосував показник за 2007 рік, внаслідок чого позивачка отримує менший розмір пенсії.  Позивач звернулася до відповідача із заявою про приведення розміру призначеної їй після перерахунку пенсії у відповідність до норм чинного законодавства, на що отримав письмову відмову. Позивач просить суд визнати дії УПФУ незаконними та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з 1 жовтня  2010 року   виходячи із заробітної плати за попередній рік, та виплатити йому різницю.

Позивач, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Надав суду письмову заяву, за якою підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви на яких вони ґрунтуються. Просить справу розглянути у його відсутність.

Відповідач УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив. Надав суду письмові заперечення проти позову, які зводяться до того, що відповідач здійснюючи перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії застосував показник заробітної плати за 2007 рік керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року. На думку відповідача для застосування при перерахунку позивачу пенсії показника заробітної плати за 2008 рік правові підстави відсутні. Пенсія  ОСОБА_1  виплачується згідно чинного законодавства.

    Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі письмових доказів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в Будьоннівському районі м. Донецька, та отримує  пенсію за віком.

Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала   працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців  страхового  стажу  після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.          

Перерахунок пенсії  здійснюється  із  заробітної  плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.  За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені  в частині  першій статті 40 цього Закону, із застосуванням  показника  середньої  заробітної  плати працівників  в середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону  враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.  При цьому з періоду, за який  враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню  згідно  із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

7 жовтня  року  позивач  звернувся  до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” у зв’язку з наявністю відповідного додаткового страхового стажу.

Рішенням  № 1015 від 07.10.2010 року  позичу було відмовлено в перерахунку пенсії.

При визначенні розміру пенсії відповідач виходив із показника середньої заробітної  плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії у розмірі 1197,91 (за повний 2007 рік).

Спір між сторонами зводиться до визначення того, який показник середньої заробітної плати мав бути взятий за основу при перерахунку пенсії - за 2007 чи 2009 рік.  Щодо решти фактичних обставин перерахунку позивачу пенсії сторони суперечностей не мають.

На час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії було чинним закріплене абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” право позивачки на перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені  в частині  першій статті 40 цього Закону, із застосуванням  показника  середньої  заробітної  плати працівників  в середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону  враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік.

Згідно ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідачем порушене закріплене ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право позивача на мирне володіння своїм майном. Розглядаючи борги у сенсі поняття „власності ”, яке міститься у ст. 1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як „майнові права ” і, таким чином, як власність. Тому при розгляді справи „Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду). У зв’язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України „Про Державний бюджет ” на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як Lех sресіаlіs. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення Кечко проти України; див. mutatis mutandis рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00).

За наведених обставин, здійснивши перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік , відповідач діяв всупереч приписам абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” , такі дії відповідача є незаконними, порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання дій відповідача незаконними, примусове виконання обов’язку в натурі, відповідає як вимогами закону (п.п. 5, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України) так і характеру правовідносин, що склалися між сторонами. За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” , та статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій відповідача незаконними, зобов’язання відповідача до вчинення певних дій  – задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька щодо перерахунку  раніше призначеної ОСОБА_1  пенсії за віком  виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, такими що не відповідають абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”  - незаконними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька здійснити ОСОБА_1  перерахунок з 1 жовтня 2010 року   раніше призначеної пенсії за віком  згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік  та виплату донарахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.

    Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.  

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.  У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: