РІШЕННЯ              2-6831/10

                                                   Іменем     України

    22 листопада 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва

В складі головуючого           судді Чередніченко Н.П.

За участю секретаря                        Чигир Т.Ф.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП банк» про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту ,-

                                                      Встановив :

    Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про визнання недійсним договору про надання споживчого договору мотивуючи свої вимоги тим , що 13.07.2007 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір ML-005/92/2007 , який не відповідає умовам чинного законодавства , оскільки розмір ставки FIDR формується на основі процентних ставок по строковим депозитам для фізичних осіб і надає банку можливість самостійно , на власний розсуд , без участі та згоди позивача , здійснювати визначення вартості фінансової послуги , яка надається позивачу.

    В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі , а саме визнати недійсними пункт 3 частини 1  та пункт 1.4. частини 2 кредитного договору , укладеного 13.07.2007 року № ML-005/92/2007 , укладеного між сторонами по справі .

    Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність .

    Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , судом встановлено наступне .

    13.07.2007 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір ML-005/92/2007.

    За умовами Договору Банк надав позивачу , позичальнику , кредитні кошти в розмірі 295000 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки , яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 4,49%  річних та FIDR ( процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті , тотожній  валюті кредиту , що розміщенні в Банку  на строк 366 днів , з виплатою процентів  після закінчення строку дії депозитного договору ).

    Відповідно п.3 частини № 1 Кредитного договору FIDR- це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті , тотожній валюті кредиту , що розміщені в Банку на строк в 366 днів , з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору . З метою застосування FIDR при виконанні Сторонами умов Кредитного договору , ставки FIDR  буде визначатися самостійно Банком , інформація щодо якої розміщується в приміщенні Банку на інформативних стендах .

    Відповідно до п.1.4.1.2. частини № 2 Кредитного договору у разі використання Плаваючої процентної ставки , проценти за користування Кредитом розраховується як FIDR плюс Фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування відсотків .

    У відповідності до Графіку платежів , який є невід»ємною частиною Кредитного договору , підписаний обома сторонами , відсоткова ставка на день укладення Кредитного договору склала 13,49%  річних .

    Відповідно до п1.4.1.1.3 частини № 2 Кредитного договору Плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії Кредитного договору щоразу після перебігу кожного  12 календарного місяця , починаючи з дати укладення Кредитного договору , якщо інше не передбачено Кредитним договором . Тобто процентна ставка за кредитним договором змінюється лише один раз на рік .

    Згідно умов Договору ,Плаваюча процента ставка за користування Кредитом впродовж першого року дії Кредитного договору підлягає коригуванню після перебігу 11 календарного місяця, починаючи з дати укладення Кредитного договору .

    Плаваюча процентна ставка фіксується в перший банківський день місяця , наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 місячного періоду дії попередньої Плаваючої процентної ставки .

       Оскільки Кредитний договір був укладений 13 липня 2007 року , то в перший рік дії договору процентна ставка підлягала корегуванню після 01 липня 2008 року .

    За наведеного вище , Кредитним договором чітко встановлений порядок визначення відсоткової ставки .

    За умовами договору сторони  висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни Плаваючої процентної ставки  стосовно всієї непогашеної суми кредиту без укладення будь0яких додаткових договорів до Кредитного договору.

    Згідно ст..11 Закону України «Про захист прав споживачів « у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися , що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися незалежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках .Тобто Кредитний договір може визначити зміну відсоткової ставки в інших випадках , а саме в залежності від процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб .

    Кредитний договір є двостороннім правочином . Це добровільне і належним чином оформлене волевиявлення обох сторін , які дійшли згоди стосовно всіх істотних умов , наслідком чого стало підписання Кредитного договору . Тому в даному випадку позивач , позичальник погодився з таким визначенням процентної ставки , тому корегування останньої є цілком законним і обґрунтованим . Посилання позивача на односторонню зміну відсоткової ставки є такими , що не відповідають дійсності .

    В даному випадку позивач погодився  з таким визначенням процентної ставки , яка складається з фіксованого відсотка та FIDR , яка також має чітке визначення в Кредитному договорі.

    Позивач посилається на Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту , затверджені Постановою Правління НБУУкраїни від 10 травня 2007 року № 168 і зазначає , що в порушення вказаних вище Правил Кредитний договір  не визначає процентну ставку та сукупну вартість  кредиту , яка повинна бути зазначена в Кредитному договорі . Проте це не відповідає дійсності , оскільки 03 липня 2007 року позивач отримав Інформаційний лист , згідно з яким був ознайомлений з умовами кредитування . Інформаційний листок чітко визначає  розмір процентної ставки на момент укладення Кредитного договору. Також в Інформційному листку зазначено , що Банк надав позичальнику інформацію щодо орієнтованої сукупності вартості кредиту . В даному випадку твердження про те , що відсоткова ставка є невизначеною та не зазначена сукупна вартість кредиту , є необґрунтованою .

    Крім того, як вбачається з анкети-заяви ОСОБА_1, на отримання іпотечного кредиту , яку він подав 03 липня 2007 року , тобто за 10 днів до підписання Кредитного договору і відповідно до якої сам виявив бажання отримати кредит на відповідних умовах.

    Як достовірно встановлено в судовому засіданні , що при звереннні за Кредитом позивачу була надана можливість обрати валюту Кредиту : долар США ,гривні , євро . При  цьому відомо , що процентна ставка за гривневим кредитом значно більша , ніж за кредитом в доларах США , що пов»язано саме з валютними ризиками . Позивач обрав валютний кредит зі сплатою меншої процентної ставки , що в свою чергу ще раз підтверджує , що вимоги позивача є необґрунтованими .

    За наведеного вище судом встановлено , що всі дії позивача були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків за  вказаним Кредитним договором і свідчили про те , що даний Кредитний договір є чинним та таким , що відповідає чинному законодавству .

    Кредитний договір містить баланс інтересів ,як позивача, позичальника , так і відповідача- Банку , і чітко визначає умови його виконання . Позивач за власним полевиявленням отримав кредитні кошти на тих умовах ,які визначені в Кредитному договорі . На інших умовах Банк просто не надав би кошти позивачу.

    Отже посилання на несправедливість умов Кредитного договору та непередбачувану зміну обставин є необґрунтованим та таким ,що не відповідає дійсності , тому відсутні підстави для задоволення позову.

    Керуючись ст..ст. 212-215 ЦПК України ,-

                                                                       Вирішив :

    В задоволенні позову  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП банк» про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту- відмовити .

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня  отримання копії цього рішення .

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

    Суддя :