справа № 2-7218 /10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді – Чередніченко Н.П., при секретарі – Чигир Т,Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
в с т а н о в и в:
У жовтні 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 15 березня 2010 р. вона позичила відповідачу 150 000 доларів США, що еквівалентно 1 200 000 грн. Даний факт підтверджується Договором позики грошових коштів. Договір було укладено строком на 4 місяці, відповідач зобов’язався повернути кошти до 15 липня 2010 р. Проте, відповідач борг у визначений термін не повернув. На неодноразові нагадування про необхідність повернення боргу відповідач не реагує, уникає зустрічей. Виходячи з наведеного, позивачка просить стягнути із відповідача суму боргу в розмірі 1 200 000 грн.
В судовому засіданні представник позивачки повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, зазначив, що між позивачкою та відповідачем були дружні стосунки, вони були довгий час знайомі і тому укладаючи Договір позики із відповідачем ОСОБА_1 не мала жодних сумнівів у порушенні ОСОБА_2 взятих зобов’язань.
Відповідач позов визнав частково. Суду пояснив, що дійсно 15 березня 2010 р. між ним та позивачкою було укладено Договір позики на суму 1 200 000 грн. Гроші за вказаним договором отримав у повному обсязі одразу після підписання договору позики. Однак через форс-мажорні обставини, зокрема, смерть матері та економічну кризу вчасно повернути кошти не зміг. У позові просить відмовити тому, що у нього не має матеріальної можливості виконати взяті на себе зобов’язання.
Вислухавши пояснення представника позивачки та відповідача, дослідивши всі докази по справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1
Судом встановлено, що 15 березня 2010 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів. Предметом договору виступили кошти у розмірі 1 200 000 грн.
Відповідно до п. 6 даного Договору ОСОБА_2 зобов’язався повернути гроші до 15 липня 2010 р.
Факт отримання грошових коштів у сумі 1 200 000 гривень відповідачем не оспорюється.
Станом на 15.07.2010 року та по теперішній час, вказані кошти позивачу не повернуті.
Таким чином, відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що Договір є обов’язковим до виконання.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа-незалежно від суми.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про припинення зобов’язання внаслідок збігу тяжких для нього обставин, оскільки договір може бути припинений виключно з підстав передбачених законом або самим договором. Ні законом, ні договором не передбачено припинення зобов’язань з наведених причин.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати: державне мито у розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) г рн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 (сто двадцять) грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) грн.
Стягнути із ОСОБА_2 державне мито у розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. на користь ОСОБА_1 .
Всього стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 201 820 (один мільйон двісті одну тисячу вісімсот двадцять) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду, а відповідачами в той же строк з дня отримання копії рішення суду.
Суддя: