Справа № 22ц-20267                 Головуючий  у 1 інстанції Родіна Н.В.

Категорія 57                              Доповідач Червинська М.Є.

__________________________________________________________________  

У х в а л а

Іменем України

        17 листопада 2010 року               Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                               головуючої: Червинської М.Є.

                                               суддів: Барсукової О.І., Лісового О.О.

      при секретарі Руденко О.В.

               Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на ухвалу судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 серпня 2010 року за позовом відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

                                                              Встановив:

         Ухвалою судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 серпня 2010 року позовна заява відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків визнана неподаною та повернута позивачу.

        В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу, посилаючись на невідповідність ухвали нормам процесуального права.

      Повертаючи позову заяву позивачу, суддя виходив з того, що у наданий позивачу строк він не усунув недоліки позовної заяви.

        В судовому засіданні представник позивача просила задовольнити апеляційну скаргу, відповідача просила скаргу відхилити.

        Заслухавши доповідача, доводи представника позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала скасуванню з наступних підстав:

        Залишаючи позовну заяву без руху, суддя першої інстанції виходив з того, що позивач не сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в належному розмірі, та не зазначив докази щодо підтвердження факту проживання відповідача за адресою, яка вказана в позові. Оскільки позивач в наданий строк не усунув недоліки позовної заяви, суддя повернув позовну заяву позивачу. Проте з такими висновками в ухвалі погодитись неможливо.

     Статтею 119 ЦПК України встановлені вимоги закону щодо форми і змісту позовної заяви. З аналізу зазначеної норми процесуального права не випливає, що при пред’явленні позову позивач повинен надавати докази про місце проживання відповідача.

     Пунктом 2 частини 2 статті 119 ЦПК передбачено, що в позовній заяві повинно міститься ім’я відповідача, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв»язку, якщо такі відомі. З позову вбачається, що позивачем зазначене ім.»я відповідача, його місце проживання, що узгоджується з зазначеною нормою процесуального права, тому вказані висновки в ухвалі є безпідставними.

    З матеріалів справи вбачається, що при пред»явленні позову позивачем сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень. Залишаючи позов без руху, суддя вважав, що такі витрати слід сплачувати в розмірі 120 гривень.

     Розміром витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 із змінами та доповненнями від 5 серпня 2009 року встановлено, що у справах з розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг розмір витрат становить 30 гривень.

     З позовної заяви вбачається, що позивач просить  стягнути на свою користь збитки, заподіяні безобліковим вживанням електричної енергії, вказана сума є також видом оплати за електроенергію,  але яка використана споживачем  з порушенням положень Закону України «Про електроенергетику», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування електричною енергією для населення. Така вжита електрична енергія також підлягає оплаті, проте в іншому розмірі, ніж вжита електрична енергія споживачем у встановленому порядку. Але за своєю природою стягнення оплати за електричну енергію не обліковану приладом обліку є тотожним стягненню оплати за спожиту електроенергію з додержанням правил користування. На підставі викладеного висновок в ухвалі про неналежний розмір сплачених витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи неможливо вважати обґрунтованим.

      Ухвала не відповідає зазначеним нормам процесуального права, тому підлягає скасуванню.

                      Керуючись ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, п. 3 ч. 1 ст. 312  ЦПК України, апеляційний суд

                                                                   Ухвалив:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» задовольнити.

Ухвалу судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 серпня 2010 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча:

Судді: