Справа № 22ц-20541                   Головуючий  у 1 інстанції Андрєєв П.Ф.

Категорія 20                                 Доповідач Червинська М.Є.

__________________________________________________________________  

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

       27 жовтня  2010 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                               головуючої: Червинської М.Є.

                                               суддів: Барсукової О.І., Постолової В.Г.,

      при секретарі Руденко О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу,

                                                           Встановив:

    В квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом. Посилався на те, що 15 серпня 2008 року уклав з відповідачем договір купівлі-продажу нежитлової будівлі холодильника, який був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу. Продаж здійснено за 146000 гривень, в договорі було зазначено, що розрахунок між сторонами здійснюється з відстроченням платежу, продавець в день укладення договору отримав готівкою 2000 гривень, решта суми сплачується в строк до 30 вересня 2011 року шляхом щомісячної виплати по 4000 гривень до першого числі наступного за звітним місяцем прочинаючи з жовтня 2008 року. Відповідача прострочив сплату платежів станом на квітень 2009 року на два місяці, зріс курс долару США у відношенні до гривні, на час укладення договору він не міг зазначене припустити, порушені його майнові інтереси, просив стягнути заборгованість за два місяці, штрафні санкції, розірвати договір купівлі-продажу.

   Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2010 року розірваний договір купівлі-продажу нежитлової будівлі холодильника, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 15 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу.

     В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що висновки суду не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, не відповідають доказам по справі.

     Судом першої інстанції встановлено, що 15 серпня 2008 року сторони уклали договір купівлі-продажу нежитлової будівлі холодильника, який був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу. Суд вважав, що є підстави для розірвання договору купівлі-продажу, оскільки при укладенні договору позивач не знав і не міг припустити таке значне зростання курсу долара США у відношенні до гривні, він не міг вплинути на ці обставини, тому суд задовольнив позов на підставі статті 652 ЦК України.

     В судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, позивач просив скаргу відхилити.

       Заслухавши доповідача, доводи відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню  з ухваленням нового рішення з наступних підстав:

   Відповідно до вимог п. 3, 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

      Встановлено, що 15 серпня 2008 року сторони уклали договір купівлі-продажу нежитлової будівлі холодильника, відповідно до якого позивач продав, а відповідач купив зазначене приміщення. Вказаний договір посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу. З договору купівлі-продажу вбачається, що продаж здійснено за 146000 гривень, розрахунок між сторонами здійснюється з відстроченням платежу, продавець в день укладення договору отримав готівкою 2000 гривень, решта суми сплачується в строк до 30 вересня 2011 року шляхом щомісячної виплати по 4000 гривень до першого числі наступного за звітним місяцем прочинаючи з жовтня 2008 року. В судовому засіданні позивач не заперечував, що відповідач виконує зазначені умови договору купівлі-продажу, на день розгляду справи позивач отримав понад 90000 гривень.

     Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений договір підлягає розірванню, оскільки на час укладення договору курс долара по відношенню до гривні був 4,844 гривні за 1 долар США й ціна продажу будівлі дорівнювала 30140 доларів США, на час розгляду справи курс складає 7,8900 гривень за 1 долар, що дорівнює лише 18504 доларів США, зазначене порушило майнові інтереси позивача. Проте з такими висновками суду погодитись неможливо.

     Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони  керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов»язання. Частиною 2 ст. 652 ЦК передбачено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

      Аналіз зазначеної норми матеріального права надає підстави для висновку що зростання курсу долара США у відношенні до гривні не є істотною зміною обставин, які б могли надавати підстави для розірвання договору. Договором купівлі-продажу визначена ціна, за яку продана будівля, ціна визначена у національній валюті України – гривні, за таких обставин зростання курсу долара не тією підставою, з якою закон пов»язує можливість розірвання укладеного договору.

      Висновки суду про розірвання договору купівлі-продажу не випливають з обставин справи, не ґрунтуються на вимогах ст. 652 ЦК України, тому рішення підлягає скасуванню. Оскільки позивачем не наведені передбачені законом підстави для розірвання договору купівлі-продажу, в задоволенні позову слід відмовити.

                   Керуючись ст. 307, п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд

                                                                        вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2010 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку.

Головуюча:    

Судді: