Р І Ш Е Н НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Берзіньш В.С.
суддів: Павловської І.Г.
Шестакової Н.В.
при секретарі Моногошевій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», Роздольненська селищна рада, про звернення стягнення на майно спадкоємця
за апеляційною скаргою представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Роздольненського районного суду АРК від 16 липня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» звернулося з позовом до ОСОБА_3, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», Роздольненська селищна рада, про звернення стягнення на майно спадкоємця. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.06.2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір на умовах надання боржнику кредиту у сумі 7140 доларів США на строк 14 місяців; 16 серпня 2008 року боржник помер, про що Банку стало відомо 26 грудня 2008 року; Банк своєчасно звернувся з вимогами до спадкоємця померлого – відповідачки, яка прийняла спадщину, однак не одержала свідоцтво про право власності; відповідачка не повернула кредитну заборгованість за вимогами Банку.
Рішенням суду у позові Банку відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення, посилаючись на те, що відповідачка є спадкоємцем після смерті боржника, постійно проживала з боржником і вважається такою, що прийняла спадщину за змістом ст.1268 ЦК України, тому вона повинна нести майнову відповідальність за боргами боржника за кредитним договором.
Відповідно д ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Розглянувши справу, заслухавши представника Банку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачка не одержала свідоцтво про право власності на спадкове майно і не зареєструвала своє право власності на нерухоме майно, яке було предметом договору іпотеки, вона не може вважатися власником жилого будинку і не може відповідати за боргом ОСОБА_4
Висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права.
За матеріалами справи вбачається, що між Банком ба ОСОБА_4 09 червня 2008 року було укладено кредитний договір, за умовами якого боржником узято в борг 7 140 доларів США строком на 14 місяців зі сплатою 14% річних; 11 червня 2008 року між зазначеними особами також було укладено договір іпотеки, предметом якого є жилий будинок АДРЕСА_1; 16 серпня 2008 року боржник
- 2 -
помер; за документальними даними дружина померлого – відповідачка по справі проживала у зазначеному жилому будинку разом з чоловіком ОСОБА_4 до його смерті, від одержання спадщини не відмовлялася.
За правилами ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Ч.5 ст.1268 ЦК України встановлює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За таких обставин слідує вважати, що відповідачка як спадкоємець, який прийняв спадкове майно у вигляді нерухомості у відповідності з законодавством, яке діяло на момент відкриття спадщини, придбала у спадщину у сенсі ст.1218 ЦК України обов’язки спадкоємця за кредитним договором з урахуванням особливостей регулювання іпотечних правовідносин.
За правилами ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Відповідно до ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Приймаючи до уваги те, що Банк звернувся з вимогами до відповідачки як спадкоємця у шестимісячний строк від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини, слідує виходити з того, що позивач виконав правила ч.2 ст.1281 ЦК України щодо строку пред’явлення вимог спадкоємцю.
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України “Про іпотеку” в силу іпотеки іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Згідно зі ст. 23 Закону України “Про іпотеку” у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих же умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи – іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмету іпотеки.
Таким чином, правила ст. 1281 ЦК України не застосовуються до зобов’язань, забезпечених іпотекою.
У сенсі ст.1281 ЦК України Банк мав право ставити питання про стягнення кредитної заборгованості, якщо боржником порушені умови кредитного договору, у межах вартості предмету іпотеки за рахунок усього спадкового майна, однак Банком заявлені позовні вимоги про звернення стягнення саме на предмет іпотеки, що не охоплюється положеннями ст.1281 ЦК України.
За положеннями ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
- 3 -
Враховуючи те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст.303,307.309 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.
Рішення Роздольненського районного суду АРК від 16 липня 2010 року скасувати.
Відмовити ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у позові до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно спадкоємця з інших правових підстав.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді:
Берзіньш В.С. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.