№2-296\2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2007 року Центрально - Міський районний суд м. Макіївки, Донецької області у складі:

головуючого судді: Мироненко В.В.

при секретарі:           Бережній О.М.

за участю представника позивача: ОСОБА_3. за участю представника відповідача: Ціоненко С.В. за участю представників третьої особи:   Нефьодової Л.М., Джагарян C.O. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Макіївки, Донецької області, цивільну    справу за позовом   ОСОБА_1 до відділення виконавчої  дирекції   Фонда      соціального   страхування   від   нещасних   випадків   на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Макіївки, Донецької області про відшкодування моральної шкоди суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду до відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України у Центрально - Міському районі м. Макіївки, Донецької області про

відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування свого позову, зазначила, що

перебувала у трудових відносинах с ВКАТЗТ « Спецодяг». Згідно наказу № 167 від

24.09.1968 р. вона була прийнята на роботу на Макіївську швейну фабрику (

правоприемниками якої є ВКАТЗТ « Спецодяг»). З 15.02.1982 р. згідно наказу № 29 - к

вона була переведена на посаду інженера по підготовці кадрів , а 14.04.2000 р.

переведена інспектором відділу кадрів ( наказ № 42-к). 20.10.2005 р. згідно наказу № 142-

к вона була звільнена з ВКАТЗТ « Спецодяг» за власним бажанням. 05.10.2004 р. з нею

стався нещасний випадок на           виробництві, про що свідчить    акт форми    Н-1  від

11.10.2004 р. № 1. Внаслідок нещасного випадку вона була доставлена у Міську лікарню № 1, де був встановлений діагноз: закритий перелом великої берцової кості зі сміщенням відломков. До освідування МСЄК (04.07.2005 р.) із - за травми вона постійно знаходилась на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у травматологическому відділенні Міської лікарні № 1, та у Міський лікарні № 9 , комунальної медичної установи « Центр реабілітації хворих з спинно- мозковою травмою дитячого церебрального параличу». Згідно з висновком МСЄК їй встановлено 50 % втрати професійної працездатності та їй надана третя група інвалідності безстроково. Внаслідок нещасного випадку, ій була спричинена моральна шкода, яка складається з фізичних та моральних страждань. Із - за фізичного стану внаслідок травми порушені її нормальні життєві зв»язки, також це привело до неможливості продовження активного громадського життя та трудової діяльності, розірвани відносини з людьми, сім»ею та друзями, обмежена у життєвих потребах. Вона постійно відчуває сильну біль у нозі, тяжко переносить погодні умови, не має можливості нормально пересуватися, не має можливості займатися домашнім господарством, допомагати близьким людям, у зв»язку з чим знаходиться у постійній депресії , має почуття тревоги, незручності, безпорадності від такого положення. Спричинену моральну шкоду оцінює у розмірі 30 000 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Позивачка ОСОБА_1до залу судового засідання не з»явилась. Про день та час розгляду справи була своєчасно та належним чином повідомлена. Суду надала заяву з проханням справу розглянути у її відсутність, за участю її представника ОСОБА_3. , якому надала довіреність та уповноважила представляти її інтереси .(а.с.22,28,36).

Представник позивачки, ОСОБА_3., який діє за довіреністю, позовні вимоги та їх обґрунтування підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ВВД ФССНВ Центрально - Міського району м. Макіївки , Ционенко С.В. , що діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнала і в судовому засіданні пояснила , що позивачкою не надано доказів заподіяння їй моральної шкоди, її доводи є необгрунтованими, так як відсутній висновок МСЄК про встановлення факту моральних страждань. Позивачем не зазначено з чого саме він виходив визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується. Фондом ніяких моральних страждань позивачеві не було заподіяно в зв»язку з чим вважає, що відшкодувати моральну шкоду повинен роботодавець, тобто ВК АТЗТ « Спецодяг», а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники третьої особи ВК АТЗТ « Спецодяг» що діють за довіреністю Нефьодова Л.М., Джагарян С.О. проти позову заперечували. Вважає, що висновок МСЄК може бути підставою для стягнення потерпілим лише матеріальної шкоди і не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. Крім того, підприємством провадяться перерахування до Фонду і саме він повинен відшкодувати моральну шкоду при наявності відповідних доказів.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка перебувала у трудових відносинах                   

с ВК АТЗТ « Спецодяг». Згідно наказу № 167 від 24.09.1968 р. вона була прийнята на роботу на Макіївську швейну фабрику (правоприемниками якої є ВКАТЗТ « Спецодяг»). З 15.02.1982 р. згідно наказу № 29 - к вона була переведена на посаду інженера по підготовці кадрів , а 14.04.2000 р. переведена інспектором відділу кадрів ( наказ № 42-к). 20.10.2005 р. згідно наказу № 142-к вона була звільнена з ВКАТЗТ « Спецодяг» за власним бажанням, про що свідчить копія трудової книжки (а.с. 6- 9).

05.10.2004 р. з нею стався нещасний випадок на                виробництві,       про       що

свідчить акт форми Н-1 від 11.10.2004 р. № 1. (а.с.10-12).

Згідно    виписки з акту огляду  МСЄК  серії ДОН -04 № 063472, про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, ОСОБА_1. встановлено 50 % втрати     професійної працездатності та     вона визнана інвалідом 3-ої група, безстроково^ а.с. 12-13).

Відповідно до ст..1 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» одним із завдань страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Відповідно до ст.. 28 вищевказанного Закону при наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Згідно зі ст. 21 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9\2004 р., при настанні страхового випадку відповідач

повинен у встановленому законом порядку виплатити грошову суму за моральну шкоду при наявності факту спричинення такої шкоди, тобто не виключається обов»язок Фонду відшкодувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом на підставі ст.. ст..1,5,6,13,21 та ч. З ст. 28 цього Закону всім потерпілим, у тому числі у разі тимчасової, стійкої, часткової чи повної втрати професійної працездатності.

З виписки Центральної поліклініки м.Макіївки, вбачається, що ОСОБА_1. перебувала на стаціонарному лікуванні з 05.10.2004 по 22.11.2004 р., в зв»язку з отриманою виробничою травмою, де їй був встановлений діагноз: закритий перелом великогомілкової кістки зі  смещениям отломков (а.с. 14).

З виписки № 211 медичної карти, наданої комунальною медичною установою « Міська лікарня № 9» , вбачається, що ОСОБА_1знаходилась на стаціонарному лікуванні в період з 04.04.2005 р. по 15.04.2005 p., з діагнозом закритий перелом правої великогомілкової кістки у с\з без зміщення (а.с. 15).

З виписки № 278 медичної карти, наданої комунальною медичною установою « Міська лікарня № 9» , вбачається, що ОСОБА_1знаходилась на стаціонарному лікуванні в період з 06.05.2005 р. по 17.05.2005 p., з діагнозом закритий зрісшийся через виростковий та с\з перелом правої великогомілкової кістки (а.с. 16).

З довідки , наданої комунальною медичною установою « Центр реабілітації хворих з спинно - мозковою травмою дитячого церебрального параличу м. Макіївки », вбачається, ОСОБА_1в період з 24.05.2005 р. по 08.06.2005 р. знаходилась на лікуванні у центрі реабілітації хворих со спинно - мозковою    травмою( а. с.    17).

Крім того, ОСОБА_1проходила лікування у фізіотерапевтичному відділенні, про що свідчать картки (а.с. 18-20).

Згідно до ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», моральна шкода, яка спричинена умовами виробництва і яка спричинила потерпілому втрату професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і сума страхової виплати за моральну шкоду визначається судом та не може бути більшою від двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, яка встановлена на день виплати.

Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд вважає, що внаслідок ушкодження здоров»я позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка полягає у тому, що вона перенесла фізичну біль в момент травмування та в реабілітаційному періоді. В зв»язку з ушкодженням здоров'я вважає себе неповноцінною людиною, оскільки не може займатися фізичною працею, порушені її нормальні життєві зв»язки, немає можливості вести активне громадське життя та трудову діяльність, і розірвані відносини з людьми, сім»ею та друзями, обмежена у життєвих потребах. Вона постійно відчуває сильну біль у нозі, тяжко переносить погодні умови, не має можливості нормально пересуватися, не має можливості займатися домашнім господарством, допомагати близьким людям, у зв»язку з чим знаходиться у постійній депресії , має почуття тревоги, незручності, безпорадності від такого положення, все це склалося внаслідок отриманої травми, в результаті якої було порушено її житевий рівень та стосунки з оточуючими людьми і вона повинна додавати зусиль для організації свого життя.

Згідно до вимог ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданням, яких фізична особо зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я.

Ушкодження здоров»я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов»язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва, потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання, чим спричинені робітнику, який не втратив професійну працездатність.

Відповідно до ст. 77 Закону України « Про державний бюджет України на 2006 рік», ст.. 77 зупинена дія ( в частині відшкодування моральної шкоди) п.1 ч.І ст.21,ч.З ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», але відповідно до ст.. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод ( ст..22 ч.3 Конституції України).

З урахуванням наведених вище доводів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. слід задовольнити частково. При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди, суд, оцінує характер її заподіяння, керується засадами розумності виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнала та продовжує зазнавати позивачка, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивачки, характер додаткових зусиль для організації її життя з огляду на те, що позивачка має високий відсоток ушкодження здоров»я, і наявності 3-ої групи інвалідності, суд, вважає за можливе стягнути на користь позиваки ОСОБА_1. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 20000 грн., оскільки вважає, що така сума буде достатньою в даному конкретному випадку і вона не перевищую меж встановлених ч. З ст. 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Крім, того, суд, вважає, що у стягненні з відділення виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Макіївки, Донецької області витрат по оплаті держмита та за інформаційне - техничнє забезпечення розгляду цивільної справи, необхідно відмовити, згідно ст. .4 Декрету Кабмін України « Про держмито».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,22 ч.3 Конституції України, ст.. 23 ЦК України, ст. ст. 1,21,28,34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 10,11,60,209,212,213 -215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Макіївки, Донецької області про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально -Міському районі м. Макіївки, Донецької області на користь ОСОБА_1у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000( двадцяти) тисяч гривен.

У стягненні з відділення виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально -Міському районі м. Макіївки, Донецької області витрат по оплаті держмита та за інформаційне - техничне забезпечення розгляду цивільної справи   - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення виготовлено суддею.