Р І Ш Е Н Н Я

                                                            ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 листопада  2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                                             головуючого, судді Куртлушаєва І.Д.

                                                                 суддів:  Берзіньш В.С.

                                                                               Шестакової Н.В.

                                                при секретарі         Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» про внесення змін до договору оренди землі

за апеляційною скаргою ПСП «Чернишевське» на рішення Роздольненського районного суду АРК від 21 вересня 2010 року,

                                                        В С Т А Н О В И Л А:

           У липні 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ПСП «Чернишевське» про внесення змін до договору оренди землі, посилаючись на те, що  орендна плата за користування земельною ділянкою  у договорі оренди встановлена у розмірі 900грн. щорічно; цей розмір орендної плати не відповідає   розміру 3 відсотка річних відповідно до Указу Президента України від 02 лютого 2002 року; відповідач безпідставно відмовився внести відповідні зміни у договір оренди.

           Рішенням Роздольненського районного суду АРК від 21 вересня 2010 року позов  задоволено частково. Постановлено: Внести зміни у п.4.1 договору оренди землі від 31 липня 2007 року, який укладено між сторонами по справі,  зазначивши, що  розмір орендної плати  становить 3% від вартості  земельної ділянки у рік, за який вноситься орендна плата. В іншій частині позову відмовлено.

            В апеляційній скарзі ПСП «Чернишевське»  ставить питання  про  скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові, зазначивши, що   правові підстави для застосування ч.2 ст.652 ЦК України відсутні; при укладенні договору розмір орендної плати  визначений за домовленістю сторін; до спірних правовідносин застосовується Закон України «Про оренду землі», відповідно до якого  орендна плата  переглядається  за згодою сторін; договором передбачено порядок встановлення  і зміни  розміру орендної плати; положення Указу Президента  від 02.02.2002 року  щодо розміру орендної плати  носять рекомендаційний характер.

             Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

              Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що  за ст.1 Указу Президента України від 02.02.2002 року  №92 зі змінами  визнано одним із приоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного  сектора економіки забезпечення  підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського  призначення, земельних часток (паїв) у розмірі 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від  результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану  орендаря; збільшення орендної плати згідно зазначеного Указу Президента є істотною обставиною, яка відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України є підставою для зміни договору  оренди в частині  розміру  орендної плати за землю.

           Висновки суду зроблені з порушенням  норм  матеріального права.

                                                                       -  2  -

           За матеріалами справи вбачається, що  позивач є власником земельної ділянки площею  10,4786га на підставі державного акту; 31 липня 2007 року  між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.4  якого  орендна плата складає  900грн. у рік (а.с.7,8-9), розмір орендної плати  переглядається  один раз  у п’ять  років у разі: зміни умов господарювання, передбачених цим Договором; зміни розмірів земельного податку; погіршення стану  орендованої земельної ділянки не з вини  Орендаря, що підтверджено документами; підвищення цін та тарифів; зміни коефіцієнтів  індексації, визначених  законодавством.

          Тобто умови договору не зобов’язують  сторони вносити зміни до договору, зокрема, збільшувати  чи зменшувати  розмір орендної плати, а лише  зобов’язують  за певних обставин  переглянути  умови договору.

           Відповідно до ст..21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю, розмір, форма і строки її внесення   встановлюються  за згодою сторін у договорі оренди.

            В тексті Указу Президента України  від 19.08.2008 року «Про невідкладні заходи щодо захисту  власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» відсутнє посилання  про те, що  його дія розповсюджується  на договори, укладені  до набрання  ним чинності, а тому  змінити розмір орендної плати  можна лише за згодою сторін. Крім того,  зазначений  Указ  Президента України має рекомендаційний характер у сенсі  листа  Держкомзему України від 20.10.2003 року.

             На підставі наведеного слідує вважати, що  суд застосував до спірних правовідносин  положення нормативного акта, дія якого на  спірні правовідносини не  поширюється.

             Згідно до ст.3 ЦК України діє принцип  свободи договору, за правилами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається  лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором  або законом.

             Відповідно до  ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору  здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі  недосягнення згоди щодо змін умов договору оренди  спір вирішується  в судовому порядку.

              Враховуючи те, що право на збільшення  орендної плати позивач пов’язує тільки з  прийняттям Указу Президента України  від 19.08.2008 року «Про невідкладні заходи щодо захисту  власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», однак цей Указ не передбачає  обов’язкового перегляду умови щодо розміру орендної плати, правові  підстави для зміни умов договору в частині  збільшення розміру орендної плати  відповідно до  зазначеного Указу Президента України  від 19.08.2008 року  відсутні.

               Аналізуючи обставини справи,  колегія суддів дійшла висновку, що  у суду першої інстанції не було також правових підстав застосовувати ч.2 ст.652 ЦПК України, оскільки  при укладенні договору  оренди  сторони виходили не із розміру  плати, зазначеного в Указі Президента України,  а із  суми, визначеної за згодою сторін.

              На підставі наведеного  доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.

               Відповідно до ст.309 ЦПК України  порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення або зміни рішення.

               Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову підлягає скасуванню з  ухваленням  нового рішення про відмову в позові.

               Керуючись ст..ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів

                                                         В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПСП «Чернишевське» задовольнити частково.

Рішення Роздольненського районного суду АРК від 21 вересня 2010 року  скасувати.

                                                  -  3  -

             Відмовити   ОСОБА_2 у задоволенні позову до Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» про внесення змін до договору оренди землі.

             Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ПСП «Чернишевське» судовий збір у сумі  4грн. 25грн. і витрати на ІТЗ у розмірі 37грн.

             Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення  і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді:

            Куртлушаєв І.Д.                                 Берзіньш В.С.                          Шестакова Н.В.