Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Летягіної О.В.
при секретарі Дяченко Л.О.
Вернігор О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державної інспекції по контролю за використанням і охороною земель АР Крим до Маломаяцької сільської ради, ОСОБА_5 про визнання рішення та державного акту недійсними за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 11 лютого 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі державної інспекції по контролю за використанням і охороною земель АР Крим звернувся до суду з позовом до Маломаяцької сільської ради ОСОБА_5 про визнання рішення та державного акту недійсними.
Вказує, що Постановою КМ України від 28.12.1996 року №1576 затверджений «Перелік населених пунктів, які віднесені до курортних», до якого включене селище Лазурне. Постановою ВР України від 25.12.2003 року встановлені межі селища Лазурне Маломаяцької сільської ради м. Алушта АР Крим. Відповідно до ст.121 ЗК України встановлена норма безоплатної передачі у власність громадянина земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в селах – не більш 0,25 га., а в селищах – не більш 0,15 га.
Проте, не звертаючи увагу на вказану норму закону Маломаяцька сільська рада своїм рішенням від 30.05.2003 року надала ОСОБА_5 у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель понад норми встановленій вказаним законом. Згідно рішення Маломаяцької сільської ради ОСОБА_5 був виданий державний акт на вказану земельну ділянку. Просять суд визнати зазначене рішення та державного акту недійсними.
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 11 лютого 2010 року - позов задоволено. Рішення Маломаяцької сільської ради від 30.05.2003 року №13-31 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки, що надається у приватну власність ОСОБА_5 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії КМ № 0117758 від 13.06.2003 року на ім’я ОСОБА_5 - визнані недійсними.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_5 передана у приватну власність земельна ділянка з перевищенням норм безоплатної передачі земельної ділянки, що є порушенням вимог діючого земельного законодавства.
З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів.
Судом було встановлено, що рішенням Маломаяцької сільської ради № 13-31 від 30.05.2003 року затверджено проект землеустрою з відведенням земельної ділянки та технічну документацію з землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі. ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,20 га із земель Маломаяцької сільської ради для будівництва і обслуговування житлового будинку у селище Лазурне по вул. Кар’ерній,3 \а.с.5\.
На підставі зазначеного рішення ОСОБА_5.13.06.2003 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,20 га поАДРЕСА_1 \а.с.6\.
Апелянт ОСОБА_5 не погоджуючись з рішенням суду у підтвердження доводів апеляційної скарги надав суду апеляційної інстанції рішення Верховного суду України від 15 вересня 2010 року по цивільній справі за аналогічним позовом Сімферопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в АР Крим до Маломаяцької сільської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсними рішення Маломаяцької сільської ради «Про затвердження проекту по відведенню земельної ділянки площею 0,20 га у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і передачі її у власність ОСОБА_6.» та державного акту на дану земельну ділянку.
Колегія суддів, виходячи з положень статей 58,59 ЦПК України, вважає дане рішення Верховного суду України належним та допустимим доказом по даній справі, оскільки воно містить інформацію щодо предмету доказування.
Даним рішення Верховного суду було встановлено наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних» населений пункт Лазурне є курортним селищем Південного узбережжя Автономної республіки Крим Алуштинської міської ради.
Згідно зі ст.133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим,області,райони,міста, райони в містах, селища і села.
Статтею 7 Конституції Автономної Республіки Крим передбачено,що адміністративно-територіальними одиницями в Автономної Республіці Крим є район, місто, район в місті, селище, село та інші одиниці відповідно до Конституції України та законів України.
За даними Державних будівельних норм 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44, які наведені в таблиці 1.1, групи поселень поділяються на міста та сільські поселення,зокрема, мали сільські поселення з кількістю населення понад 0,05 тис. чоловік до 0,2 тис. чоловік \від 50 осіб до 200 осіб.
Пунктом «г» ст.121 ЗК України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель споруд /присадибна ділянка/ у селах – не більше 025 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара.
Відповідно до довідки статистичного управління кількість населення в населеному пункті Лазурне станом на 1 січня 2007 року складає 172 особі, тобто населений пункт Лазурне відноситься до сільських поселень. Тому норма безоплатної передачі земельних ділянок, громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд \ присадибна ділянка \ у населеному пункті Лазурне повинна складати не більше 0,25 гектара.
Ч.3 статті 61 ЦПК України вбачається, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарської або адміністративній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки, такою особою є Маломаяцька сільська рада та вказаним рішенням встановлені ті ж обставини, які суд повинний встановити по даній справі, а саме, обставини щодо визначення розміру земельних ділянок в АДРЕСА_1 м. Алушта Автономної республіки Крим при безоплатної передачі їх громадянам у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських споруд, тому колегія суддів вважає вищевказані обставини такими що не підлягають доказуванню.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_5 рішенням Маломаяцької сільської ради надана у власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування будинку та господарських споруд розміром 0,20 гектара,тобто у межах норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам для даної місцевості, тому рішення Маломаякської сільської ради є законним та обґрунтованим, як і виданий на підставі цього рішення державний акт на право власності на земельну ділянку.
Виходячи з наведеного, колегія суддів рішення суду про задоволення позову скасовує з ухваленням нового рішення про відмову у позові у зв’язку з його необґрунтованістю.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити.
Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 11 лютого 2010 року – скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення.
В позові Сімферопольському міжрайонному природоохоронному прокурору в інтересах держави в особі державної інспекції по контролю за використанням і охороною земель АР Крим до Маломаяцької сільської ради, ОСОБА_5 про визнання рішення та державного акту недійсними – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: