УХВАЛА

        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    4 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді  Дяченко Л.О.

Суддів Летягіної О.В.

при секретарі  Іващенко В.В.

 Бугайової В.Є.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення авансу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 1 червня 2010 року ,                                                      

                                                    В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_5  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення авансу.

Вимоги мотивовані тим, що  у червні 2007 року між сторонами була досягнута домовленість про купівлю – продаж квартири АДРЕСА_1. Для забезпечення взятих на себе зобов’язань сторони уклали договір по якому позивачка передала, а відповідачі прийняли суму, в якості авансу. 26 червня 2007 року позивачка передала ОСОБА_6 аванс за квартиру у розмірі 10 000 доларів США, а в серпні 2007 року ОСОБА_7, будучі чоловіком доньки ОСОБА_6, взяв у позивачки для ОСОБА_6 в рахунок  оплати за квартиру кошти у розмірі 24000грн., 5950 доларів США, 250 доларів США, 250 доларів США, 500 доларів США, 200 доларів США та 1500 грн., про що також були надані розписки.

У зв’язку з тим, що сторони не досягли згоди з приводу купівлі – продажу квартири та угода відбулася, просить стягнути з відповідачів переданий аванс, з ОСОБА_6 у розмірі -79263 грн., з ОСОБА_7 – у розмірі 82174 грн.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від  1 червня 2010 року -  позов задоволено частково. Стягнуто  з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 79263 грн., а також витрати, пов’язані із зверненням до суду у розмірі 852 грн., всього 80115 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 74208 грн., а також витрати, пов’язані із зверненням до суду у розмірі 802 грн., всього – 75010 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подав  апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просять рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та  матеріального права. Зазначає, що судом на його адресу не була надіслана ні копія позову з додатками, ні копія ухвали про відкриття провадження у справі, що є порушенням норм процесуального права. Також зазначає, що судом був накладений арешт на майно ОСОБА_7., який не є відповідачем по даній справі.

Заслухавши позивачку ОСОБА_5 та її представника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку укладений не був, тому передана в рахунок виконання договору сума визнається авансом і повертається у тому розмірі, в якому вона надавалася.

 З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

  Судом було встановлено, що позивачка ОСОБА_5  передала відповідачці  ОСОБА_6  по розписці від 26.06.2007 року в  рахунок  укладеної усної  угоди про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 аванс 10 000 доларів США, що на час вирішення спору складає суму  79 263 грн.

 Також ОСОБА_5 в рахунок укладеної усної угоди про купівлю-продаж вищевказаної квартири  ОСОБА_7 зятю ОСОБА_6 за розписками 24 000 гривень, 5950 доларів США,500 доларів,  200 доларів США, 1500 гривень, що нас вирішення спору складає загальну суму 74 208 грн.

  З рішенням суду не погодився  ОСОБА_7

  Зі змісту апеляційної скарги слідує, що він не оспорює наявність розписок  про те, що вищевказані суми в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу він  отримував.

  Апелянт посилається тільки на наявність процесуальних порушень з боку суду при ухваленні рішення, а саме, що  він неналежним чином викликався до суду, а також , що суддя, який ухвалив рішення, був не правомочний  розглядати справу у Сімферопольському суду, оскільки він був вже наказом Президента України   обраний суддею Ленінського районного суду АР Крим.

 З матеріалів справи слідує, що відповідачі були присутні у судовому засіданні, у тому числі ОСОБА_7, 31 травня 2010 року, у якому  була розглянута справа та суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголошення рішення відбулося  на другій день 1 червня 2010 року,  що було зафіксовано у журналі судового засідання.    

 Довід апелянта відносно  неправомочності суду також колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки  відповідно до положень ст..61 Закону України «Про судоустрій України», який діяв на  час розгляду справи,  особа, призначена на посаду судді чи обрана суддею безстроково згідно з вимогами цього закону, набуває статусу професійного судді відповідного рівня, тобто, як в даному випадку, судді першої інстанції. Посада судді та інші умови його праці згідно з законодавством про працю визначаються в наказі голови відповідного суду. Суддя може бути переведений до іншого суду в порядку, встановленому  цим Законом.

Тому  наявність, на час ухвалення рішення,  указу Президента України про переведення судді з одного суду до іншого,  ще не є підставою визнавати  його дії по розгляду  справи неправомірними, оскільки є  порядок переведення  судді  передбачений законом, який  починає діяти після  опублікування указу.    

Виходячи з наведеного, колегія суддів  процесуальних порушень, які б потягли за собою скасування рішення суду, не убачає.

До того ж,  з п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду  цивільних справ в апеляційному порядку»  слідує, що визнавши, що суд першої інстанції ухвалив рішення з  дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі недоліки не вплинули на суть ухваленого рішення, апеляційний суд  згідно зі статтею 308 ЦПК ухвалою відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін і обов’язково наводить  у ній мотиви, з яких доводи апеляційної скарги відхиляються.  

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги  не знаходить.

         На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 317, 319   Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

                                                      УХВАЛИЛА :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_7  відхилити.

            Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 1 червня 2010 року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

            Судді: