Судове рішення #12321077

Справа № 11- 589/10                           Головуючий по І інстанції Каліновська В.С.

 ст. 117 КК України                           Доповідач Хлапук Л.І.

 

                                                     

                                                     УХВАЛА

                                        ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

       м. Луцьк                                                     7 грудня 2010 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді: Хлапук Л.І.,

суддів: Матвієнко Н.В., Силки Г.І.,

з участю прокурора: Смолюка Б.С.,

засудженої ОСОБА_1,  

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 та в її інтересах адвоката ОСОБА_2 на вирок Луцького  міськрайонного суду від 1жовтня 2010 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка і жителька ІНФОРМАЦІЯ_2 українка, з середньою спеціальною освітою, одружена, має на утриманні 5 дітей, згідно ст. 89 КК України не судима, -

засуджена за ст. 117 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

    Запобіжний захід ОСОБА_3 постановлено залишити попередній – тримання під вартою.

    Строк відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 1 жовтня 2010 року з зарахуванням в строк відбутого покарання час знаходження її під вартою з 16 травня по 1 жовтня 2010 року.

    Стягнено з ОСОБА_3 в користь  держави судові витрати в сумі 10052 грн. 28 коп., пов’язані з проведенням експертиз по справі.

    Вироком вирішено долю речових доказів.

    ОСОБА_3 визнана винною в тім, що біля 15 год. 26 березня 2010 року на полі поблизу с. Баківці Луцького району народила дитину чоловічої статі та умисне вбила її шляхом удушення, затягнувши на шиї дитини еластичний бинт.

    Засуджена ОСОБА_3 та в її інтересах адвокат ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності інкримінованого злочину та  правильності кваліфікації дій засудженої, в своїх апеляціях посилаються на призначення їй надто суворого покарання, без врахування причин, що спонукали засуджену до злочину, її признання та розкаяння у вчиненому, сприяння слідству, наявності на утриманні 5 дітей. Вказують про незаконне врахування судом обтяжуючої покарання обставини – настання тяжких наслідків від злочину та призначення покарання з порушенням вимог ст. 65,69-1 КК України.

    Просять вирок змінити, призначивши засудженій покарання не пов’язане з позбавленням волі.

    Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку і доводи апеляцій, адвоката ОСОБА_2, який підтримав їх, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення.

    В ході судового розгляду знайшло своє підтвердження умисне вбивство  ОСОБА_3  своєї новонародженої дитини.

    Дії засудженої правильно кваліфіковані судом за   ст.117 КК України.      

    Згідно ст.50, 65 КК України за вчинений злочин суд повинен призначити покарання з врахуванням ступеня  його тяжкості, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, з тим, щоб особі, яка вчинила злочин, було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.    

    Призначаючи ОСОБА_3 покарання,   суд першої інстанції в порушення   вищевказаних вимог закону хоча й врахував, що вчинений  злочин є   середньої  тяжкості, однак не взяв до уваги того, що  вбити новонароджену дитину засуджену спонукало  її тяжке матеріальне становище.  ОСОБА_3 є єдиною годувальницею багатодітної сім’ї, утримує 5 дітей, троє з яких  - малолітні, її чоловік-безробітний, сім’я не має свого житла.  

     Суд не звернув увагу і на психічний стан засудженої в момент злочину. Та мала  розлад адаптації, знаходилась в депресії в зв’язку з тяжкими  життєвими обставинами. Все це   хоча й не позбавляло її можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними, однак мало істотний вплив на свідомість і поведінку засудженої.

    В порушення вимог ст. 67 КК України, як обтяжуючу покарання обставину, суд першої інстанції врахував наявність   тяжких наслідків від дій засудженої, в той час, як останні є ознакою об’єктивної сторони інкримінованого  злочину, впливають на його кваліфікацію і не можуть враховуватись ще раз при призначенні покарання,  як обтяжуючі обставини.

    Враховуючи вищенаведене, відсутність обтяжуючих обставин, позитивні характеристики засудженої за місцем праці та проживання, прохання її односельчан, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок, застосувавши до ОСОБА_3 ст. 75, 76 КК України.

    Разом  з  тим,  колегія   відмічає,  що  посилання  апелянтів   на   порушення

судом при призначенні покарання засудженій вимог ст. 69-1 КК України не ґрунтується на законі. Покарання в межах двох третин максимального строку призначається в разі визнання засудженим своєї вини, відсутності обтяжуючих покарання обставин, наявності пом’якшуючих у виді з’явлення із зізнанням, щирого каяття, сприяння у розкритті злочину та  добровільного відшкодування завданого збитку чи усунення заподіяної шкоди. Оскільки  ОСОБА_1 зізналась у вчиненні злочину лише під тиском зібраних  досудовим слідством доказів, шкода, завдана її злочинними діями – смерть новонародженої дитини  - не може бути усунена, колегія суддів вважає  відсутніми підстави для застосування до неї ст. 69-1 КК України. Строк покарання, обраний їй судом першої інстанції у відповідності з вищевказаними вимогами закону.

    В зв’язку із зміною покарання засудженій запобіжний захід щодо неї у вигляді тримання під вартою слід скасувати, звільнивши ОСОБА_1 з-під варти із залу суду.    

    Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати -    

                        у х в а л и л а :  

    Апеляції засудженої ОСОБА_3 та в її інтересах адвоката  ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Вирок Луцького міськрайонного суду від 1 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3 змінити.

    На    підставі ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_1   від відбування  призначеного судом покарання у виді 3(трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі  з випробуванням, якщо вона протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї згідно ст. 76 КК України зобов’язання: не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції,  повідомлятиме дану інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

    Запобіжний захід ОСОБА_4 скасувати, звільнивши її з-під варти з залу суду.

    В решті вирок залишити без зміни.

    Головуючий                                                                         /підпис/

    Судді                                                                                     /підписи/

                    Згідно з оригіналом:

    Суддя апеляційного суду

    Волинської області                                                              Хлапук Л.І.

   

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація