Справа № 11-591/10 Головуючий у 1 інстанції Квятковський М.С.
ст. 186 ч. 1 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Бешта Г.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 07 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Бешти Г.Б.,
суддів - Оксентюка В.Н., Опейди В.О.,
за участю прокурора - Старчука В.М.,
засудженого – ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора міста Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 01 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 не працює, із повною загальною середньою освітою, одружений, на утриманні має неповнолітнього сина, згідно ст. 89 КК України несудимий, -
засуджений: за ч. 1 ст. 186 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не змінюватиме місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; періодично з’являтиметься в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній - підписку про невиїзд. Вироком вирішено долю речових доказів у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 27.05.2010 року приблизно о 24.00 год., перебуваючи біля гуртожитку №4, що по пр. Соборності, 7, м. Луцька, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом проникнення лівою рукою в праву кишеню куртки, в яку була одягнена потерпіла ОСОБА_3, відкрито викрав мобільний телефон марки «Соні еріксон Z-750 I», вартістю 600 грн. разом із сім карткою оператора мобільного зв’язку «Діджус», вартістю 30 грн., на рахунку якої було 2 грн., та карткою пам’яті об’ємом 512 Мб, вартістю 50 грн., а всього майна на загальну суму 682 грн., після чого з місця події утік.
У своїй апеляції помічник прокурора м.Луцька вважає вирок суду щодо ОСОБА_2 незаконним та таким, що підлягає скасуванню в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Посилається на те, що судом при призначенні ОСОБА_2 покарання не було враховано, що останній вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, за вчинення якого відбував покарання реально, проте, не зробивши ніяких висновків, знову вчинив аналогічний злочин. Крім цього потерпіла в судовому засіданні наполягала на суворому його покаранні.
Просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким обрати ОСОБА_2 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_2, який заперечив апеляцію прокурора, просив залишити вирок без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України за обставин, зазначених у вироку, підтверджена сукупністю належно оцінених судом доказів, його діям дано правильну юридичну оцінку, що ніким не оспорюється.
Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься до категорії середньої тяжкості, особу засудженого, який розкаявся у вчиненому, має на утриманні малолітнього сина, тяжких наслідків від вчиненого не наступило, викрадене майно повернуто власнику. Враховано судом і відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 Попередня судимість у встановленому законом порядку погашена.
Безпідставними є твердження прокурора в апеляції щодо відбування покарання підсудним за попереднім вироком у місцях позбавлення волі, оскільки таких даних в матеріалах справи немає.
З врахуванням думки потерпілої суд визначив покарання підсудному у виді позбавлення волі, яке є найбільш суворим, що передбачено санкцією закону, за яким його засуджено. Тому таке твердження помічника прокурора є безпідставним.
З урахуванням наведених та усіх інших обставин справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, і підставно, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України, звільнив його від відбування покарання з випробуванням, призначивши максимальний термін іспитового строку.
За таких обставин, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і підстав для його скасування та постановлення нового, про що ставиться питання в апеляції прокурора, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора міста Луцька залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 01 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/ /підпис/
___________________
З оригіналом згідно:
Секретар судової палати
в кримінальних справах
Апеляційного суду Волинської області Г.Б. Бешта