Справа № 1-53/2007 p.

ВИРОК

Іменем      України

27.04.2007 року        Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого           Кафтанова В.В.,

при секретарі                 Макаренко Ю.В., Огейчук Т.В.,

з участю прокурора      Кимлика Р.В., Галущенка О.В., Нищенко О.М.,

адвоката                         ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальну справу про обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ворзель Київської обл., українця, громадянина України, із неповною -середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, має на утриманні батька, раніше судимого: 25.03.1999 р. Ірпінським міським судом Київської області за ст. ст. 140 ч.3, 44 КК України (в редакції 1960 р.) до З років позбавлення волі, згідно ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 16.03.2001 року Коростенським міським судом Житомирської області за ст. ст. 229-6 ч.1, 45 КК України (в редакції 1960 р.) до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та штрафу в розмірі 170 грн.; 29.04.2002 року Ірпінським міським судом Київської області за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно - достроково постановою Ленінського районного суду м. Полтави 15.07.2004 року на 1 рік 1 місяць 6 днів,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -

встановив:

підсудний ОСОБА_2. будучи раніше неодноразово судимими, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став і в період умовно -дострокового звільнення знову вчинив злочин.

Повторно, 18.08.2004 року близько 16 години (точний час досудовим слідством не встановлено), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння після сумісного розлиття спиртних напоїв з ОСОБА_3., знаходячись в під'їзді будинку АДРЕСА_2, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_3. із - заду, і застосовуючи фізичне насильство, яке виразилось у заламуванні рук за спину, відкрито викрав з лівої кишені штанів гроші в сумі 187 грн.

Викраденим майном ОСОБА_2. розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3. матеріальну шкоду в розмірі 187 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України не визнав.

Показав, що влітку 2004 року він зустрів на вул. Меблевій в смт. Коцюбинському потерпілого, якого він раніше знав та випив з ним 1 пляшку горілки. Після цього ОСОБА_3. пішов до своєї знайомої. Через 4 години до дому до підсудного прийшли працівники міліції та сказали йому, що він у потерпілого забрав гроші. Вказує, що на момент скоєння злочину він продавав свою квартиру і працівники міліції знайшли привід щоб заробити грошей.

Повідомив, що відносно скоєного грабежу йому нічого відомо.

Не зважаючи на невизнання своєї вини підсудним, його вина скоєнні інкримінованого йому злочині повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:

показами потерпілого ОСОБА_3., який у судовому засіданні 29.01.2007 року показав, що в серпні 2004 року він приїхав в смт. Коцюбинське. На вул. Меблевій він зустрів підсудного і ще одного чоловіка. Підсудний запропонував йому випити, на що потерпілий погодився. Вони втрьох випили спочатку на вулиці, потім зайшли до під'їзду, де ОСОБА_2. забрав у ОСОБА_3. з кишені штанів гроші, заламавши при цьому руку потерпілого. В даний час гроші потерпілому повернуті ( а. с. 201 - 203);

показами свідка ОСОБА_4., яка у судовому засіданні показала, що приблизно З роки тому вона бачила потерпілого, який сидів на лавочці по вул. Меблевій в смт. Коцюбинському п'яному вигляді та пив горілку. Свідок вийшла на вулицю і почула, як потерпілий кричить про те, що ОСОБА_2. забрав у нього гроші в сумі 200 грн. і щоб він їх віддав, на що підсудний відповів, що гроші він не брав. Вказала, що сама не бачила, як підсудний відібрав гроші у ОСОБА_3. Підтримує свої покази, які вона давала на досудовому слідстві (а. с. 211- 218);

оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5, який показав, що 18.08.2004 року, в вечорі, до нього додому за адресою: АДРЕСА_3 прийшов його друг ОСОБА_2, вони разом з ним дивились телевізор. Через деякий час прийшли працівники міліції Коцюбинського СВМ і побачили ОСОБА_2., якого затримали та доставили до Коцюбинського селищного відділу міліції. В той момент, свідок від працівників міліції дізнався, що ОСОБА_2 у якогось чоловіка викрав гроші (а. с. 9);

оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6., який показав, що 18.08.2004 року він зустрів на вул. Меблевій в смт. Коцюбинське свого знайомого ОСОБА_2. під час розмови до них підійшов знайомий ОСОБА_2. та запропонував їм випити. Потім свідка покликав його знайомий, а коли він повернувся, то біля під'їзду будинку НОМЕР_1 побачив двох чоловіків та ОСОБА_2. Вони пили горілку. ОСОБА_6 також випив трохи горілки. Пізніше чоловік, що пригощав горілкою попросив ОСОБА_2. сходити з ним і покликати якусь жінку на що підсудний погодився. Після цього свідок пішов додому і по дорозі зустрів ОСОБА_2.   (а. с 10 - 11);

даними на досудовому слідстві показами підсудного, який показав, що саме він 18.08.2004 року перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння після сумісного розлиття спиртних напоїв з ОСОБА_3., знаходячись в під'їзді будинку АДРЕСА_2, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_3. із - заду, і застосовуючи фізичне насильство, яке виразилось у заламуванні рук за спину, відкрито викрав з лівої кишені штанів гроші в сумі 187 грн. (протокол допиту в якості підозрюваного а. с. 21-22, протоколами допиту в якості обвинуваченого а. с. 29-30, 58-59,89-90, 131);

протоколом огляду місця події від 18.08.2004 року (а. с. 7 );

протоколом очної ставки між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., згідно якого потерпілий показав, що гроші з кишені у нього забрав підсудний (а. с. 33 - 34);

протоколом усної заяви про злочин   (а. с. 6);

іншими матеріалами кримінальної справи. Будучи повторно допитаним 19.03.2007 року, потерпілий повідомив, що він не може сказати хто забрав у нього гроші   (а. с. 221),   але думає,     що гроші   забрав ОСОБА_2. (а. с. 223). Вказав, що підтверджує покази, які він давав в судовому

засіданні 29.01.2007 року, згідно яких він показав, що злочин скоїв ОСОБА_2. В подальшому, в процесі допиту ОСОБА_3. неодноразово змінював свої покази, відповідаючи на запитання головуючого по справі, прокурора та адвоката підсудного, періодично стверджуючи то те, що грабіж скоїв підсудний, то те, що не може сказати, хто саме витягнув гроші у нього з кишені. Заявив, що 29.01.2007 року в судовому засіданні його взагалі не допитували. Як було встановлено, потерпілий з'явився в судове засідання в стані алкогольного сп'яніння. До того ж, твердження потерпілого про те, що він не допитувався в судовому засіданні 29.01.2007 року є неправдивими та спростовується протоколом його допиту, згідно якого він давав покази та відповідав на запитання головуючого та інших учасників судового процесу (а. с. 201-203);

Допитаний 13.04.2007 року, потерпілий також неодноразово змінював свої покази, але підтвердив, що давав правдиві покази при допиті в судовому засіданні 29.01.2007 року (а. с. 244);

Покази потерпілого від 19.03.2007року та 13.04.2007 року в тій частині, що він не може стверджувати, що гроші забрав підсудний, суд не бере до уваги, оскільки потерпілий під час досудового слідства даної обставини та під час допиту 29.01.2007 року не зазначав, крім того, вони не узгоджуються з іншими доказами по справі. Суд вважає, що таким чином потерпілий намагається зменшити вину підсудного у вчиненні злочину в зв'язку з тим, що підсудний являється його давнім знайомим.

Повідомлення свідка ОСОБА_6. в судовому засіданні про те, що ніяких показів в ірпінському MB ГУ МВС України в Київській області він не давав і в якості свідка не допитувався, суд вважає такими, що не відповідають дійсності і дані свідком для того, щоб зменшити відповідальність підсудного, якій є його знайомим. До того ж, як повідомила гр. ОСОБА_7., в 2004 році вона працювала слідчим Ірпінського MB ГУ МВС України в Київській області і 26.08.2004 року допитувала ОСОБА_6. в якості свідка в кабінеті № 412 за адресою: м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7. Допит відбувався в присутності матері ОСОБА_6.- ОСОБА_8. В даному протоколі добровільно розписалися свідок та його матір. Крім того, необхідно врахувати те, що згідно акту амбулаторної судово - психіатричної експертизи №214 від 25.02.2004 року свідок страждає на в'ялотікучу шизофренію, внаслідок чого пам'ять на минулі події у нього знижена.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2. в скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України доказана повністю.

Невизнання підсудним своєї вини суд розцінює, як намагання підсудного зменшити відповідальність за скоєний злочин. Крім того посилання підсудного на те, що до нього застосовувались незаконні методи при проведенні досудового слідства з боку працівників міліції, не знайшли свого підтвердження при проведенні перевірки прокуратурою м. Ірпеня. По результатам даної перевірки, помічником прокурора м. Ірпеня Кимликом Р.В. була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 1 ст.6 КПК України.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2. кваліфіковано за ст. 186 ч.2 КК України, як умисні протиправні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

Суд вважає таку кваліфікацією правильною.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_2 злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Так, суд враховує, що підсудний скоїв тяжкий злочин.

Як особа підсудний ОСОБА_2. характеризується за місцем проживання негативно, за місцем роботи позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, раніше був неодноразово засуджений, скоїв злочин в період умовно - дострокового звільнення.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, що пом'якшує покарання підсудного суд не вбачає.

Враховуючи викладені обставини та особу підсудного ОСОБА_2. суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, тому підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням покарання в системі кримінально-виконавчих установ.

Підсудному в строк відбутого покарання враховується час тримання його під вартою під час досудового та судового слідства, запобіжний захід підсудному залишається без змін.

Цивільний позов по справі та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з відбуванням покарання в системі кримінально-виконавчих установ.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2002 року 185 ч.3, 71 КК України, остаточну міру покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді 5 (п'яти) років 11 (одинадцяти) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в системі кримінально-виконавчих установ.

Строк відбування покарання ОСОБА_2обчислювати з моменту затримання, тобто з 13.12.2006 року.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні підсудного залишити без зміни - тримання під вартою в СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подана апеляція протягом 15 діб із моменту проголошення вироку, а підсудними - в той же строк із моменту вручення копії вироку.