Справа № 541/2638/24

Номер провадження3/541/994/2024

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року        м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Велика Багачка Полтавської області, громадянина України, непрацюючого, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17 липня 2024 року серія ВАД № 369779, 17.07.2024 близько 07 год 14 хв. ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чіплявся, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого порушував громадський порядок і спокій громадян в приміщенні Миргородської ЛІЛ. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

В судові засідання призначені на 23 липня 2024 року та 14 серпня 2024 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Привід ОСОБА_1 в судове засідання 29 серпня 2024 року, який було застосовано постановою судді від 14 серпня 2024 року, не виконано. Листом вих. № 1356суд/115/111/03/21-2024 від 26.08.2024 керівництво Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області повідомило, що забезпечити виконання ухвали суду щодо приводу в залу судових засідань Миргородського міськрайонного суду Полтавської області на 14 годину 30 хвилин 29 серпня 2024 року ОСОБА_1 не надалося можливим у зв`язку з тим, що він на даний час перебуває в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні (а.с. 12-14).

Згідно листа Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» від 23.08.2024 № 8019/06-11 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на стаціонарному лікуванні у даному закладі з 24.07.2024 року по теперішній час з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії, афективно-параноїдний синдром (а.с. 14).

Дослідивши матеріали справи та надавши їм відповідну оцінку, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ст. 173 КУпАП України, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктом правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП є фізичні осудні особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відповідно до вимог ст. 17 КпАП України, обставиною, яка виключає адміністративну відповідальність, зокрема, є вчинення правопорушення в стані неосудності.

Відповідно до ст. 20 КУпАП, не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у особи, що вчинила адміністративне правопорушення. Особи, що страждають психічними розладами й у силу цього не здатні усвідомлювати характер вчинених ними дій або оцінювати їх соціальне значення, а також не здатні керувати своїми діями через поразку вольової сфери психіки, не можуть діяти умисно або необережно, тобто виявити вину в адміністративно-правовому змісті.

Осудність - це психічний стан людини, який передбачає, що під час вчинення правопорушення людина може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність є обов`язковою ознакою суб`єкта адміністративного правопорушення. Між осудністю й виною є тісний взаємозв`язок. Осудність, як і вина, - невід`ємний елемент складу адміністративного правопорушення. Осудність - ознака складу адміністративного правопорушення, що характеризує його суб`єкт; вина - ознака складу, який характеризує суб`єктивну сторону. Осудність, як і вина, характеризується певними ознаками: інтелектуальними й вольовими. Вольова ознака юридичного критерію неосудності - нездатність особи під час вчинення адміністративного правопорушення керувати своїми діями (бездіяльністю) - означає нездатність людини діяти з своєї волі, відповідно до своїх уявлень, переконань, нездатність утриматися від імпульсивних, мимовільних й інших подібних діянь. Інтелектуальна ознака юридичного критерію неосудності означає нездатність особи під час адміністративного правопорушення усвідомлювати фактичний характер і суспільну шкідливість вчинюваних діянь (бездіяльності) та їх наслідків, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

З наданого листа Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» від 23.08.2024 № 8019/06-11 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на стаціонарному лікуванні у даному закладі з 24.07.2024 року по теперішній час з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії, афективно-параноїдний синдром.

Суд звертає увагу, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД № 369779 від 17 липня 2024 року, мали місце 17 липня 2024 року, а всього через 7 днів, з 24 липня 2024 року по теперішній час ОСОБА_1 знаходиться на стаціонарному лікуванні з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії, афективно-параноїдний синдром в Комунальному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».Дані обставини викликають сумнів в осудності правопорушника, тобто у здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, внаслідок хворобливого стану.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Проте, виходячи з даних, що порушник страждає на захворювання, внаслідок якого перебуває на лікуванні в Комунальному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», існує сумнів у тому, що він усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав та бажав чи свідомо допускав шкідливі наслідки від таких дій.

Отже, неможливо беззаперечно встановити наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , а саме наявності суб`єктивної його сторони. Діючими нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено призначення судової психіатричної експертизи у справах про адміністративні правопорушення, а тому суд не має можливості самостійно встановити факт вчинення правопорушення правопорушником у стані неосудності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, а саме його суб`єктивної сторони.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Тобто судом встановлені обставини, що виключають провадження по справі. На підставі викладеного, провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 17, 20, 173, 245, 247 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя:                                        О. А. Морозовська