У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 203/5524/23

№ 1-кп/183/1115/24

27 серпня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 22023000000000945 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, фізичної особи-підприємця, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про необхідність продовження обвинуваченому  ОСОБА_7  терміну застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з`явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_8 , дійсно відноситься до категорії особливо тяжкого, однак, сама лише тяжкість не може бути підставою для продовження строків тримання під вартою, ризики не доведенні. Просив змінити запобіжний захід на більш м`який, у разі продовження строків тримання під вартою, просив визначити альтернативний вид запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу, дійшла до наступного.

Вирішуючи клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.

У зв`язку з цим колегія суддів враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Крім того, колегія суддів враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків, шляхом здійснення погроз змінити свої свідчення, тому колегія суддів приходить до переконання, що ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, продовжує існувати.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , то про його наявність свідчить поведінка обвинуваченого, який своїми діями продемонстрував підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерацією від 24.02.2022 року, щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», шляхом передання інформації, щодо розташування ЗС України, а тому колегія суддів приходить до переконання, ще ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжує існувати.

За таких обставин колегія суддів погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих та свідків, та ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.

Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Щодо застосування альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України таким запобіжним заходом є тримання під вартою.

За тих обставин, враховуючи, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, колегія суддів не знаходить підстав для визначення застави.

Тому, на думку колегії суддів, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, враховуючи всі обставини по справі, колегія суддів вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_7 продовжити на 60 днів.

В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання альтернативного запобіжного заходу – відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 314, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпродзержинська, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 25 жовтня 2024 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4).

Повний текст Ухвали оголошено 29 серпня 2024 року о 08.30 годині.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя                                         ОСОБА_1

Судді:                                                                                 ОСОБА_2

ОСОБА_3