Справа № 226/2346/23

Справа № 226/2346/23

Провадження № 2/226/660/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретарів Тіссен О.В., Кудрявцевої Н.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мирнограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вироком Димитровського міського суду Донецької області від 23.01.2023 року, який набрав законної сили 07.06.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначено йому покарання за ч.2 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі строком на вісім років. Вироком суду було встановлено, що 29 вересня 2020 року приблизно о 19.00 год біля будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та раніше незнайомим ОСОБА_5 виникла словесна сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисних тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись біля ОСОБА_5 , умисно наніс своєю лівою рукою, стиснутою в кулак, один сильний удар в праву частину обличчя ОСОБА_5 , від якого у потерпілого виник перелом лівої скроневої кістки в ділянці сосцеподібного відростку з переломом стінок внутрішнього слухового проходу, кісткових стінок середнього вуха та комірок, що було причиною виникнення прискорення тіла, наступним падінням та ударом потиличною ділянкою голови зліва о тверде асфальтове покриття проїжджої частини, та втратою свідомості ОСОБА_5 . В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_3 . ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої тяжкої черепно-мозкової травми, перелому кісток черепа, крововиливів під тверду мозкову оболонку та в речовину головного мозку (права скронева, ліва скронева та потилична ділянки мозку), лінійного перелому потиличної кістки зліва з переходом на ліву скроневу кістку, в ділянці сосцеподібного відростку з переломом стінок внутрішнього слухового проходу, кісткових стінок середнього вуха та комірок, субдуральної гематоми задніх відділів лобної та скроневої ділянок, геморагічних забоїв головного мозку в потиличній ділянці зліва, скроневій ділянці зліва, дислокації мозку праворуч, пневмоцефалії, кровотечі з лівого слухового проходу, забійної пани верхньої губи справа, припухлості м`яких тканин потиличної ділянки, синця потиличної області зліва, які у сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. 07.10.2000 року о 12.50 годині від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 помер у Комунальному некомерційному підприємстві «Обласна клінічна травматологічна лікарня» м.Лиман Донецької області. Встановлені тілесні ушкодження, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого. Причиною смерті ОСОБА_5 стала закрита черепно-мозкова травма: переломи кісток склепіння та основи черепа, крововилив під тверду мозкову оболонку лівої півкулі, геморагічні забої речовини головного мозку в правій скроневій частці, у лівій потиличній та скроневій частках, з дислокацією мозку вправо, пневмоцефалією, які під час травматичного процесу ускладнились набряком головного мозку. Померлий ОСОБА_5  був її чоловіком та у кримінальному провадженні на підставі ст. 55 КПК України її визнано потерпілою. Згідно ч.1 ст.56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом. Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі. Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  За вимогами ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Згідно ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Частина 1 ст.1167 ЦК України встановлює, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Верховний суд України в п.9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.031995 за №4 (з подальшими змінами та доповненнями), звернув увагу судів на те, що розмір з відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Вчиненим відповідачем кримінальним правопорушенням їй було завданою матеріальної шкоди на загальну суму 120053,26 гривень, яка складається з витрат, пов`язаних з придбанням ліків, під час проходження її чоловіком ОСОБА_5  лікування в КНП «Мирноградська ЦМЛ» та КНП «Обласна клінічна травматологічна лікарня» в період з 29.09.2020 по 07.10.2020 на суму 10193,26 гривень, з витрат, пов`язаних з похованням її чоловіка ОСОБА_5  та спорудженням надгробного пам`ятника, на суму 109860,00 гривень. Через злочин, вчинений ОСОБА_3 , наслідком якого була смерть її чоловіка  ОСОБА_5 , їй були спричинені тяжкі моральні страждання та заподіяно моральну шкоду, яка полягає у наступному. Так, в шлюбі з ОСОБА_5  вона перебувала з 1987 року. Він був гарним чоловіком, любив та піклувався нею. За довге сімейне життя з чоловіком вони народили та виростили двох чудових дітей: сина та доньку. Чоловік все життя важко пропрацював на шахті, намагаючись забезпечити родину всім необхідним та заробити гідну пенсію.  ОСОБА_3 , вбивши її чоловіка, припинив життя ще не старої, повної сил людини. Це було в той період життя, коли їхні діти виросли, створили власні сім`ї, а вони з чоловіком хотіли пожити для саме та насолоджуватися плодами їх праці, радіти онукам та спокійно разом зустріти старість, однак - не судилося. На неї ліг весь тягар, пов`язаний з лікуванням чоловіка через травми, отримані внаслідок побиття ОСОБА_3 . Це вплинуло на її родинні стосунки, порушило нормальний перебіг її життя, з огляду на важкий стан чоловіка - кожного дня була з ним у лікарні, де він проходив лікування, переймалася придбанням ліків та всього необхідного для здійснення такого лікування. Через важкі травми після надходження до лікарні її чоловік тривалий час знаходився у критичному стані. Все це викликало в неї глибокі переживання, стан пригніченості та страху, побоювання, що його організм не впорається з завданими травмами, що, на жаль, і сталося. Чоловік помер, так і не прийшовши у свідомість, через що вона не змогла попрощатися з ним перед смертю. Їй дуже не вистачає чоловіка, вона сумує за ним. Втрата чоловіка, якого вона любила, є для неї дуже болячою. Все це завдає їй невимовних моральних та душевних страждань. Всі ці події стали джерелом негативних емоцій та переживань, які вона відчуває і донині. Розмір заподіяної їй моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести їй, та витрати пов`язані з відновленням її психологічного стану. Вона розуміє, що відновлення справедливості у цій справі, зважаючи на смерть чоловіка, є недосяжною метою. Однак, зважаючи на існуючи норми цивільного законодавства, часткове відновлення такої справедливості може бути виражено у формі грошової компенсації їй, як потерпілій, за спричинені страждання. Виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності вважає, що їй як потерпілій має бути відшкодовано моральна шкода, яку вона оцінює в 1000000 грн. Просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в сумі 120053,26 грн та відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в сумі 1000000 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні обґрунтовуючи їх викладеними в позові доводами.

Представник відповідача надала до суду письмові пояснення у справі, в яких зазначила, що відповідно до Висновку Великої Палати ВС від 15 грудня 2020 року (справа № 752/17832/14-ц) визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення. Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995, суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Вважає, що події які сталися 29 вересня 2020 року приблизно о 19 год 00 хвил. біля будинку АДРЕСА_1 , сталися виключно з вини потерпілого, який вдарив сина відповідача. Зазначає, що відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідач у даній справі несе покарання за те, що його дії привели до смерті потерпілого, але за дитину яку вдарили по ділянці голови покарання так ніхто і не поніс, під час розгляду кримінальної справи суд, навіть не вдавався в подробиці через, що сталася сварка, чому обвинувачений вдарив потерпілого, бо це суперечило версії обвинувачення, та позиції потерпілих які вели на протязі усього розгляду справи зухвало, насміхалися над обвинуваченим, та взагалі не були схожі на скорботних. Єдина ціль потерпілих була дочекатися обвинувального вироку з метою звернення з даним позовом для безпідставного збагачення. З заявленої суми моральної шкоди вбачається, що вона заявлена до стягнення без засад розумності, виваженості та справедливості. В п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Тому вважає, що у позовній заяві не зазначено та не долучено до неї жодного доказу які б вказували, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. На те, що позивач намагається безпідставно збагатитися вказує і той факти, що до Димитровського міського суду Донецької області, подано два окремих позови від доньки та дружини потерпілого з заявленими не обґрунтованими сумами моральної шкоди до стягнення з метою отримати з відповідача як можна більше. Просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволенні позову.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

       10.01.2024 року на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 08.02.2024 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.04.2024 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 25.04.2024 року.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що вироком Димитровського міського суду Донецької області від 03.01.2023 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.121 КК України, а саме він своїми діями скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 , та йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк вісім років (а.с.63-73).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер (а.с. 15).

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №103 від 08.10.2020 року, причиною смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є набряк головного мозку, травматичний закритий субдуральний крововилив, закритий перелом черепа (а.с.15а).

ОСОБА_5 , 1964 року народження, тривалий час перебував на лікуванні, з 29.09.2020 року доставлений бригадою швидкої медичної допомоги в КНП «Мирноградська міська центральна лікарня» в тяжкому стані, 30.09.2020 року був доставлений санавіацією з травматологічного відділення м.Мирнограда до КНП «ОКТЛ» м.Лиман, де проходив лікування (а.с.16-48).

Згідно чеків ОСОБА_7 в період з 03.10.2020 року по 06.10.2020 року придбала в ТОВ «Добрі ліки» та ТОВ «Росток СК» лікарських препаратів та медичних заходів на загальну суму 10193,26 грн (а.с…49-53).

Згідно накладної ФОП « ОСОБА_8 » від 08.10.2020 року було придбано ритуальних товарів для поховання на суму 16370,00 грн (а.с.54).

Згідно фіскальних чеків ФОП « ОСОБА_9 » - Ритуальні послуги «Елегія», ОСОБА_1 було сплачено за гранітний комплекс 29000,00 грн, гранітний комплекс-камінь 30000,00 грн, художні роботи з каменю 11250,00 грн, фотоскло 7400,00 грн, установку пам`ятнику 15840,00 грн (а.с. 56-59) .

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1201 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Оскільки позивачкою надані суду чеки про витрати на лікування її чоловіка на загальну суму 10193,26 гривень, а також докази на підтвердження здійснення нею витрат, пов`язаних з похованням її чоловіка та спорудженням надгробного пам`ятника, на загальну суму 109860,00 гривень, тому суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають задоволенню в повному обсязі та на користь позивачки підлягає стягненню відшкодування матеріальної шкоди в сумі 120053,26 грн.

Також суд вважає, що внаслідок кримінального правопорушення позивачці заподіяна відповідачем і моральна шкода, яка полягає у її моральних стражданнях, пов`язаних із безповоротною втратою її близької та рідної людини, відчуттям самотності, які є прямим наслідком смерті її чоловіка ОСОБА_5 внаслідок протиправних дій відповідача. Смерть чоловіка викликала суттєві зміни у житті позивачки, вона втратила найближчу їй людину, що змушує позивачку докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та глибину душевних страждань, яких зазнає позивачка з приводу втрати чоловіка, безповоротність цієї втрати, тяжкість вимушених змін у житті позивачки, тривалість негативних наслідків. Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, вважає, що у відшкодування моральної шкоди на користь позивачки з відповідача підлягає стягненню 300000 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 4200,53 грн. грн., оскільки позивачка на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від вказаних витрат при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.23, 1166, 1167, 1201 ЦК України, ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , відбуває покарання у Державній установі «Біленьківська виправна колонія (№99)», місцезнаходження: 70441, с.Біленьке Запорізького району Запорізької області, вул.Запорізька, 22, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в сумі 120053 (сто двадцять тисяч п`ятдесят три) грн. 26 коп. та відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в сумі 300000 (триста тисяч) грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) грн. 53 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 20.08.2024.

Суддя О.А. Рибкін