Справа № 297/4326/23

Провадження № 1-кп/303/459/24

УХВАЛА

29 серпня  2024 року                                  м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді                                       ОСОБА_1 ,

з участю секретаря                                 ОСОБА_2

прокурора                                        ОСОБА_3

обвинуваченого         ОСОБА_4 ,

захисника         ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071060000367 від 12.06.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Берегівського районного суду від 08 грудня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому ухвалами суду відносно обвинувачеого ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 16 вересня 2024 року. До вказаного часу судове провадження не може бути завершене, ризики, які служили підставою для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілу та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні щодо зміни їхніх показів на судовому розгляді, підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який не вбачається.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час розгляду данного питання підтримав свого адвоката.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 просив застосувати до його підзахисного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вважає, що потреби тримати його під вартою немає, ухилятися від суду він не буде, оскільки сам зацікавлений в справедливому розгляді справи.

Заслухавши думку учасників судового процесу, вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд констатує наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується 16.09.2024 року. До вказаного часу судове провадження не може бути завершене.

На даний час ризики, які служили підставою для обрання та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, суд враховує тяжкість покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строком від 7 до 15 років, що загрожує в разі визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винним в інкримінованому йому кримінального правопорушення.

Обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та інших учасників у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та сторонами не наведено.

Крім того, суд вважає, що не втратив актуальності ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду. Даний ризик залишається актуальним, виходячи з тяжкості злочину, який інкримінується обвинуваченому, та суворості покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним, а тому, на думку суду є велика вірогідність того, що під важкістю відповідальності, обвинувачений може переховуватися від суду.

Крім того, суд враховує, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 становить підвищену суспільну небезпеку.  Тому, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, суд вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на більш м`який, оскільки ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу, на даний час повністю своєї актуальності не втратили.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим з плином часу інтереси слідства не втратили актуальності.

Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді

позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлені наслідками для конкретних осіб, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому, враховуючи наведене і зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим висновок про необхідність продовження до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення вищевказаних ризиків.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання спробам останнього переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, за відсутності доказів щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров`я, із врахуванням вимог щодо наявності наведених вище ризиків в їх сукупності, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що судовий розгляд не може бути закінченим до спливу строку дії попередньої ухвали суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд робить висновок про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

До того ж такий строк перебування обвинуваченого під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченому, суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, який несе за собою великий суспільний інтерес, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.

Керуючись ст.331, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора  про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , строком на 60 днів – по 27 жовтня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Мукачівського                                                                         міськрайонного суду                                 Іван КОТУБЕЙ