Справа № 464/4439/23                                Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/875/24                        Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді                 ОСОБА_2 ,

суддів         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 09 серпня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

встановила:

вищевказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора та застосовано до  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 07 жовтня 2024 року включно.

Визначено ОСОБА_6 заставу – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

У разі внесення застави, зобов`язано ОСОБА_6 строком на два місяці прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатися з м. Львова без дозволу суду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити йому запобіжний захід на більш м`який, а саме: у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що застосовуючи до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом не врахованого стан його здоров`я, зокрема те, що він перебував на стаціонарному лікуванні з приводу гнійних ран на ногах.

Стверджує, що в умовах установи виконання покарань він не зможе отримати належне лікування.

Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Зважаючи на відсутність клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурора про розгляд справи за їхньої участі, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги без участі сторін.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали контрольного провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частиною 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною 2 ст. 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, на розгляді Сихівського районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023141410000549 від 29 червня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 190 КК України.

На думку апеляційного суду, місцевий суд, задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеннями розміру застави, врахував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи особу обвинуваченого, який неодружений та жодних осіб на утриманні не має, не є особою з інвалідністю, не працює, має судимості, а також те, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (у редакцій, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення)

Також судом взято до уваги поведінку обвинуваченого в ході судового провадження, зокрема те, що він неодноразово у судові засіданні не з`являвся, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду, у зв`язку з чим його було оголошено в розшук.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою судом не встановлено.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.

Правових підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт (як про це просить апелянт) колегія суддів не вбачає і вважає, що обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого.

Колегія суддів вважає, що прийняте судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі “Летельє проти Франції”).

Покликання апелянта нанезадовільний стан здоров`я, апеляційний суд вважає неналежною підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки жодних документальних підтверджень цього обвинувачений не надав.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто особам, котрі утримуються у слідчому ізоляторі, забезпечується надання первинної лікувально-профілактичної допомоги, яка включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув`язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

Колегія суддів роз`яснює право обвинуваченого подавати клопотання про проведення відповідних судово-медичних експертиз і, за наявності відповідних висновків, ставити питання про зміну запобіжного заходу.

На думку колегії суддів, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави, забезпечить виконання останнім процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду є законною і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 .

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а  :

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 09 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого  ОСОБА_7 – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_2             ОСОБА_3                         ОСОБА_4