Справа17898 Доповідач Зубова Л.М.
Категорія 34 Голов. 1 інст.. Мірошниченко В.В.
Рішення
Іменем України
19 жовтня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Зубова Л.М.
судді Азевич В.Б.,Жданова В,С.
секретар Лєдовськая О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю « ЗЕТ-ТУР», ОСОБА_3
про відшкодування шкоди
на рішення Петровського районного суду м. Донецька 11 серпня 2010 року.
Вислухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, представника товариства з обмеженою відповідальністю « ЗЕТ-ТУР» - ОСОБА_4, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -
в с т а н о в и в :
Справу неодноразово розглядали суди.
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька 11 серпня 2010 року, позов задоволений частково, за рахунок відповідача ОСОБА_3 позивачеві відшкодовано шкоди : матеріальну у сумі 34 405, 68 грн., моральну – 5000 грн., розподілені судові витрати – стягнуто, зокрема стягнуто 2500 грн. повернення судових витрат за надання правової допомоги , з чим не погодився відповідач ОСОБА_3., у апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду 1 інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи , зокрема , про безпідставне відшкодування вартості ушкодженого лобового скла, занадто велику компенсацію завданої моральної шкоди і неправильність рішення суд про повернення витрат за надання правової допомоги у сумі 2500 грн.
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ч. 1 п)4 України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду вимогам норм матеріального або процесуального права
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. .
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно ст.ст.1166,1167 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала , при наявності її вини.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права та полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням майна.
Розрішаючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з вини відповідача ОСОБА_3, який керував на підставі договору оренди та довіреності власника від 26.12.2005 року автомобілем ВАЗ( а.с.9,126,129,130), що належить на праві власності відповідачеві - товариству з обмеженою відповідальністю « ЗЕТ-ТУР», ( а..с9) 22 травня 2006 року на вул.. Петровського м. Донецька сталася дорожньо-транспортна пригода , позаяк відповідач ОСОБА_3порушив п.12..3 Правил дорожнього руху , не прийняв заходів для зменшення швидкості для безпечного руху інших учасників дорожнього руху та об’їзду перешкоди, внаслідок чого наїхав на запаркований, автомобіль, належний на праві власності позивачу , ( а..с8), чим спричинив позивачеві матеріальної і моральної щкоди , що підтверджено сукупністю узгоджених між собою доказів - матеріалами про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3.( а..с32-39), протоколом про порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху,протоколом огляду місця пригоди , постановою Петровського районного суду м. Донецька від 27.06.2006 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КпАП України (а.с38), висновком судово-автотехнічної експертизи ( а..с196), актом оцінки вартості завданої матеріальної шкоди у вигляді вартості відновлювального ремонту автомобіля на сумі 34405,68 грн..( а..с11-17), від виконання ухвали суду про проведення автотоварознавської експертизи відповідач ухилився( а.с.192,199,201).
Враховуючи викладене , не впливають на правильність висновків суду доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку завданої матеріальної шкоди , а доводи відповідача стосовно неушкодження лобового скла спростовані сукупністю узгоджених доказів про завдані ушкодження автомобілю позивача,зокрема , актом огляду ушкоджень автомобіля спеціалістами , які визначили потребу автомобіля у ремонті, зокрема, і лобового скла ( а..с141-14) та враховує, що в засіданні суду 1 інстанції з цього приводу клопотання відповідачем заявлені не були,і тому апеляційний суд перевіряє відповідність рішення суду закону та обставинам справи у відповідності до вимог ст. 303 ч. 1,2 ЦПК України.
Визначаючи компенсацію за завдану моральну шкоду , суд у відповідності до вимог ст. 23 ЦК України врахував конкретні обставини справи , характер і глибину завданих моральних страждань внаслідок ушкодження особистого майна позивача , а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу на увагу не заслуговують .
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про неправильність рішення суд про повернення витрат за надання правової допомоги у сумі 2500 грн., апеляційний суд вважає , що вони заслуговують на увагу з наступних підстав.
Розраховуючи відшкодування понесених судових витрат на оплату правової допомоги у сумі 2500 грн., апеляційний суд враховує , що такі витрати позивач поніс (а..с204), у справі проведено неодноразові судові засідання( а.с.55,1114,119,137,158,167,171,190,205), в яких приймав участь вповноважений представник позивача - адвокат т Омельченко( а..с10), тривалість судових засідань склала понад 4,5 годин, а тому у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України та Постанови КМУ № 5920 від 27 квітня 2006 року « Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ , і порядок їх компенсації за рахунок держави», змінює рішення суду в цій частині та стягує понесені позивачем витрати за надання правової допомоги у сумі 1500 грн. ( 888 грн. Х 40% Х на час , витрачений на надання правової допомоги у судових засіданнях).
Крім того, апеляційній суд змінює рішення суду , позаяк в мотивувальній частині рішення суд 1 інстанції суд дійшов підставного висновку проте , що саме за рахунок відповідача у справі ОСОБА_3 слід відшкодувати шкоду позивачеві , оскільки саме він в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди на відповідній правовій підставі керував автомобілем , що належить товариству з обмеженою відповідальністю « ЗЕТ-ТУР», але в порушення вимог ст. ст. 213-215 ЦПК України не зробив висновку в резолютивній частині рішення стосовно вимог позивача до товариства з обмеженою відповідальністю « ЗЕТ-ТУР»( власника автомобіля ) про відшкодування шкоди, тому апеляційний суд у задоволенні цього позову з урахуванням викладених обставин відмовляє..
Керуючись ст.ст. 303ч.1 , 309 ч. 1п)4 ЦПК України, апеляційний суд, -
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу задовольнити частково
Рішення Петровського районного суду м. Донецька 11 серпня 2010 року змінити .
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю « ЗЕТ-ТУР» про відшкодування шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 повернення судових витрат за надання правової допомоги у сумі 1500 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до касаційного суду протягом 20 днів з дня проголошення.
Судді