справа № 2-2255/10р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2010 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Залімської Н.В.
при секретарі Карпенко А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міськради, Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права власності на самовільні забудови, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на самовільні забудови, де вказав, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.06.2007 року йому належить 12/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 401 кв.м.. На частині території належного йому домоволодіння він самовільно збудував прибудову до житлового будинку А3-1, тамбур а5, тамбур а6, гараж Ж, сарай И. В даний час в нього виникла потреба в оформленні правовстановлюючих документів на нерухоме майно, у зв’язку з чим він змушений звертатися з позовом до суду. Просив суд визнати за ним право власності на самовільні забудови, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представники відповідачів позовні вимоги не визнали, у задоволенні позову просили відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.06.2007 року позивачу належить 12/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 401 кв.м..
Згідно технічного паспорту КП «ДМБТІ» від 05.12.2008 року, у домоволодінні АДРЕСА_1 самочинно збудовані: прибудова до житлового будинку А3-1, тамбур а5, тамбур а6, гараж Ж, сарай И.
Самочинне будівництво підлягає узаконенню та веденню в експлуатацію.
Згідно ч.5 ст. 376 Цивільного Кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У відповідності до вимог ст.. 331 ЦК України, право власності на ново строєне нерухоме майно (житлові будинки, споруди, будівлі, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 « Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно - технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва( далі - закінчені будівництвом об’єкти) відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.
Приймальна комісія утворюється інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі письмової заяви замовника об’єкта будівництва, форма якої затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю свідоцтва.
Відповідно до п. 1.6 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 0.18.02.2002 року за № 157/6445 ( із змінами та доповненнями станом на 19.05.2005 року) « Реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти».
Також право власності на об’єкти нерухомого майна провадяться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об’єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети за наявності акта комісії про прийняття об’єкта та введення його в експлуатацію.
Відповідно до ст. 301 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, як визначено ч.2 п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 22 вересня 2004 року № 1243, полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортним магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно – технічного оснащення відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Позивач до Дніпропетровської міськради та Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради з проханням оформити право власності та про видачу свідоцтва про право власності на самовільно збудоване нерухоме майно не зверталась.
Також з технічного паспорту вбачається, що самовільні забудови: прибудова А3-1, тамбур а5, сарай И збудовані до 1 січня 2004 року, тобто під час дії ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Розділом другим ЦК УРСР в редакції 1963 року регулювання відносин щодо володіння, користування та розпорядженням майном.
Громадяни які збудували жилі будинки, господарські і побутові будівлі та споруди без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту не набувають права власності на самочинне будівництво, а мають право володіти та користуватися цими будівлями і не вправі розпоряджатися ними.
Нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року питання визнання права власності на самочинне будівництво у судовому порядку не врегульовано.
Керуючись ст. 331, ч.5 ст. 376 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 14, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпропетровської міськради, Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права власності на самовільні забудови, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя: Н.В. Залімська