справа №2-1387/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року                                                                                м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді -                                   Скрипник К.О.,

при секретарі -                                                   Берко Я.В.;

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 13 травня 2009 року звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 03 жовтня 2008 року о 22-50 год. по вул. Народна у м. Дніпропетровську відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю «ВАЗ 1111», д/н НОМЕР_1 під керуванням відповідача та мотоциклу «Иж-Ю-2», д/н НОМЕР_2 під керуванням позивача . Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2009 року відповідача було визнано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та засуджено до трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, з випробним терміном в один рік. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді відкритого уламкового перелому великої гомілкової кістки в середній третині, малої гомілкової кістки в верхній третині, забито-рваних ран лівої гомілки, забитої рани голови. В результаті отриманих травм він отримав статус інваліда другої групи та поніс витрати на придбання ліків на суму 6029 грн. Крім того, діями відповідача були спричинені моральні страждання, у зв’язку з отриманими травмами та лікуванням, розмір яких він оцінює в сумі 150000 грн.

Просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 6029 грн. та моральну шкоду у розмірі 150000 грн.

В подальшому позивачем було доповнено позовні вимоги в частини стягнення матеріальної шкоди, а саме – він просив стягнути додатково ще 9000 грн., у в зв’язку з додатковими витратами на лікування, надавши при цьому оригінали квитанцій.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги та просили задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилались на обставини, викладені у позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні. Суду пояснив, що він вже сплатив позивачу п’ять тисяч гривень і вважає дану суму достатньою. Крім того, вважає, що позивач також порушив правила дорожнього руху.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2008 року о 22-50 год. по вул. Народна у м.Дніпропетровську відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю «ВАЗ 1111», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та мотоциклу «Иж-Ю-2», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2009 року відповідача було визнано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та засуджено до трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, з випробним терміном в один рік /а.с. 4-5/.

У зв’язку з чим, вина відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце, доведена в силу вищевказаної норми.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді відкритого уламкового перелому великої гомілкової кістки в середній третині, малої гомілкової кістки в верхній третині, забито-рваних ран лівої гомілки, забитої рани голови, у зв’язку з чим ним було отримано статус інваліда другої групи /а.с. 6/.

В силу ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1195 ч. 1 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (доход), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, сторонній догляд тощо.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд, при встановлені розміру матеріальної шкоди, бере до уваги надані позивачем оригінали квитанцій на придбання медикаментів в розмірі 5968,75 грн. (а.с.7-12), які підтверджують первісні позовні вимоги та оригінали квитанцій на придбання медикаментів в розмірі 9000 грн., які підтверджують доповнені позовні вимоги /а.с.34-35, 40-45/. Суд звертає увагу на те, що додаткові квитанції рахуються на загальну суму - 9575,24 грн., проте, суд за межі позовних вимог не має право виходити, тому бере до уваги тільки 9000 грн. Загалом сума витрат, які поніс позивач на придбання ліків складає 14968,75 грн.

Суд, при розрахунках, враховує суму 5000 грн., яка була сплачена відповідачем добровільно, що не заперечувалось сторонами по справі. Таким чином,  14968,75 грн. – 5000 грн. = 9968,75 грн. – сума матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 1168 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я можу бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Проаналізував доводи позивача, суд вважає повністю доказаними наявність у нього на протязі тривалого часу моральних страждань, оскільки внаслідок ДТП йому спричинена моральна шкода, яка складається з душевних страждань, які він переніс у зв’язку з отриманими тяжких травм та тривалим лікуванням, які продовжуються на даний час. Однак, до суми 150000 гривень, суд відноситься критично і вважає, що моральна шкода у розмірі 20000 гривень є реальною з врахуванням вимог розумності і справедливості.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита у розмірі 99,68 грн. та інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 15 грн.

На підставі викладеного і керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92, із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 08.07.94 року, №11 від 30.09.94 року, №15 від 25.05.98 року, №9 від 24.10.2003 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 1167,1168, 1187, 1188,1195 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 9968,75 грн. (дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят вісім гривень сімдесят п’ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 99,68 грн. (дев’яносто дев’ять гривень шістдесят вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 грн. (п’ятнадцять гривень).

В іншій частині позовних вимог – відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя                                                                                К.О. Скрипник