Справа № 22ц-13383/2010 Головуючий у І інстанції Броднікова С. О.

Категорія 24 Доповідач Барков В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

01 листопада 2010 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді     Маширо О. П.,

суддів             Баркова В. М.,

            Резникової Л. В.,

при секретарі         Хачатрян А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на  рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 21 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення сплаченої суми, неустойки та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 21 червня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення сплаченої суми, неустойки та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Розірвано договір від 05 вересня 2009 року укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 попередню оплату за договором в сумі 1 620 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань в сумі 04 грн. 96 коп., а також на користь держави судові витрати в сумі 171 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити за рахунко ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5 який представляв інтереси ОСОБА_4 та просив скаргу відхилити, вивчивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу і задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладаючи з позивачем спірний договір, ОСОБА_4 діяв від імені ОСОБА_2 та в його інтересах.

В рішенні суду з цього приводу приведені відповідні мотиви, які є переконливими.

Як встановлено судом, 05 вересня 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 від імені якого діяв ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу металопластикових вікон які зобов’язався передати останньому протягом 21 банківського дня з моменту отримання їх вартості (а.с. 7-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 січня 2008 року ОСОБА_2 видав ОСОБА_4 довіреність без зазначення строку дії в якій доручив останньому представляти його в містах Селидове, Українськ, Новогродівка та Горняк у відносинах з фізичними та юридичними особами; проводити переговори з його партнерами в межах наданих повноважень та узгоджувати умови договорів; укладати договори на поставку металопластикових вікон, меблів та підписувати їх; виписувати та підписувати рахунки, накладні та інші документи; отримувати грошові кошти від фізичних та юридичних осіб, отримувати будь-які документи на його ім’я.

16 березня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір доручення за умовами якого останній зобов’язався від імені ОСОБА_2 та за його рахунок укладати договори на поставку металопластикових вікон, будівельних матеріалів і т.і., на умовах обумовлених в додаткових угодах та виданих ним прас-листах та в порядку, вказаному в дорученні.

Належних та допустимих доказів відкликання зазначеної довіреності та припинення дії договору доручення на час укладання з позивачем спірного договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 суду не надано.

Не надано таких доказів не надано і апеляційному суду.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 станом на 05 вересня 2009 року існували зобов’язальні відносини, що виникли із договору доручення, і останній вчиняв дії в майнових інтересах ОСОБА_2 який і повинен нести відповідальність за укладені від його імені правочини.

Таким чином доводи апеляційної скарги не приводять апеляційний суд до висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення суду, як такого що відповідає вимогам ст.ст. 10, 15, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, ст. 1000 ЦК України не має.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 21 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді