Справа № 22ц-20867/2010 Головуючий І інстанції Пономарьов О. П.

Категорія 57 Доповідач Барков В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді         Маширо О. П.,

суддів                 Баркова В. М.,

                    Резникової Л. В.,

при секретарі         Рачинському Д. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 02 вересня 2010 року в справі за позовом Мар’їнського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Мар’їнського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року Мар’їнський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 посилаючись на те, що Мар’їнський район електричних мереж відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» безпідставно нарахував ОСОБА_2 заборгованість за спожиту в 2002 році електричну енергію в сумі 124 грн. 98 коп. і попереджено про відключення її будинку від електричної енергії. Просив визнати неправомірними дії Мар’їнського РЕМ щодо нарахування ОСОБА_2 заборгованості за 2002 рік та зобов’язати відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 2 520 грн.

Рішенням Мар’їнського районного суду Донецької області від 02 вересня 2010 року позовні вимоги Мар’їнського міжрайонного прокурора задоволено частково. Визнані неправомірними дії Мар’їнського РЕМ щодо нарахування заборгованості за 2002 рік в сумі 124 грн. 98 коп. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на користь держави судові витрати в сумі 88 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Мар’їнського РЕМ щодо сплати ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію є неправомірними.

З такими висновками суду погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02 серпня 1989 року є власником будинку АДРЕСА_1 та споживачем електричної енергії за договором від 10 серпня 2002 року (а.с. 16, 19).

Згідно з довідкою від 05 червня 2009 року ОСОБА_2 має заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 124 грн. 98 коп. (а.с. 15).

Звертаючись до суду, прокурор вважав незаконними дії Мар’їнського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» щодо нарахування ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію і тому просив визнати їх неправомірними.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

З матеріалів справи та пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що відповідач з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості не звертався, її будинок від електричної мережі не відключав, а тому нарахування заборгованості не встановлює для останньої будь-яких обов’язків, оскільки є різновидом претензії і тому оскарження цих дій не передбачене законодавством як спосіб захисту прав.

Таким чином, суд першої інстанції помилково вважав неправомірними дії відповідача щодо нарахування заборгованості в зв’язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю вимог.

В зв’язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, апеляційний суд, згідно із ч. 3 ст. 303 ЦПК України, не обмежений доводами апеляційної скарги і вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову з причин відмови у визнанні неправомірними дій, якими завдано цю шкоду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» задовольнити.

Рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 02 вересня 2010 року скасувати.

В задоволенні позову Мар’їнського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Мар’їнського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді