Справа № 22ц-20851/2010 Головуючий у І інстанції Приходько В. А.

Категорія 57 Доповідач Барков В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 листопада 2010 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді     Маширо О. П.,

суддів             Баркова В. М.,

Резникової Л. В.,

при секретарі         Хачатрян А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 27 липня 2010 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованої електроенергії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Мар’їнського районного суду Донецької області від 27 липня 2010 року позов відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» вартість не облікованої електричної енергії в сумі 12 116 грн. 27 коп. та судові витрати в сумі 160 грн. 16 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким в задоволенні позову відкритому акціонерному товариству «Донецькобленерго» відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 та його представник в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» ОСОБА_3, яка просила скаргу відхилити, вивчивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, що підтверджено відповідним актом, і оскільки він безобліково споживав електричну енергію, її вартість підлягає стягненню.

В рішенні суду з цього приводу приведені відповідні мотиви, які є переконливими.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 травня 2003 року і є споживачем електричної енергії (а.с. 19, 20).

Відповідно до п. 9 Правил користування електричною енергією для населення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі за текстом – Правила), споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків передбачених цими Правилами.

Як вбачається з матеріалів справи, за місцем проживання відповідача виявлено порушення Правил шляхом самовільного підключення другого вводу на горищі поза засобами обліку електричної енергії виявити яке представники енергопостачальника при контрольних оглядах не мали можливості про що 25 жовтня 2008 року був складений Акт № 068485 який (а.с. 5).

Пунктом 53 Правил передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність порушення ОСОБА_2 Правил є безпідставними, такими, що не відповідають п. 53 Правил і висновків суду не спростовують, оскільки підписаний трьома представниками енергопостачальника та ОСОБА_2, яка своїх зауважень до нього не внесла.

Таким чином суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт безоблікового споживання відповідачем електричної енергії.

З урахуванням зазначеного апеляційний суд вважає, що рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 10, 15, 57, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, положенням Правил користування електричною енергією для населення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 і підстав для його скасування не має.

Рішення суду першої інстанції в частині правильності визначення вартості неврахованої електричної енергії відповідачем не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 27 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді