Справа № 22ц-20871/2010 Головуючий у І інстанції Васильєва Н. П.

Категорія 27 Доповідач Барков В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 листопада 2010 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді     Маширо О. П.,

суддів             Баркова В. М.,

                Резникової Л. В.,

при секретарі         Хачатрян А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про скасування звіту оцінки майна, з участю третіх осіб відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку та відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 вересня 2010 відмовлено у відкритті провадження в справі.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати та направити справу на розгляд до Куйбишевського районного суду м. Донецька, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, який просив скаргу задовольнити, представників відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції в м. Донецьку та відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» Юріка М. В. та Нацвлішвілі І. О., які просили скаргу відхилити, вивчивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно із ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 вересня 2010 року, посилався на те, що під час примусового виконання виконавчого напису нотаріусу на підставі якого звернено стягнення на належний йому автомобіль, державний виконавець залучив до виконавчого провадження суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_3, який оцінив вказаний автомобіль на думку позивача не об’єктивно.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 55, 57 Закону N 606-XIV. При цьому необхідно враховувати, що оцінка майна боржника провадиться самим державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ринковими цінами на день її проведення, крім випадків, коли застосовуються регульовані ціни. При складності оцінки чи наявності у стягувана або боржника заперечень проти її результатів до участі у виконавчому провадженні та складенні висновку залучається експерт (спеціаліст). Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден, а також майна, вартість якого перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець зобов'язаний залучити до участі у виконавчому провадженні оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред’явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Таким чином цивільне процесуальне законодавство передбачає в даному випадку звернення до суду із скаргою, а не з позовною заявою.

Доводи апеляційної скарги не приводять апеляційний суд до висновку про порушення судом норм процесуального права і тому апеляційний суд вважає, що Куйбишевський районний суд м. Донецька правильно відмовив у відкритті провадження в справі.

З інших підстав ухвала судді не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді